Скворцове — Вікіпедія

село Скворцове
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Сімферопольський район
Рада	Скворцівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01160350010079466
Облікова картка	Скворцове
Основні дані
Населення	2481
Поштовий індекс	97544
Телефонний код	+380 652
Географічні дані
Географічні координати	45°4′34″ пн. ш. 33°49′3″ сх. д. / 45.07611° пн. ш. 33.81750° сх. д. / 45.07611; 33.81750
Місцева влада
Адреса ради	вул. Калініна, 59, с. Скворцове, Сімферопольський р-н, Автономна Республіка Крим, 97544
Карта
Скворцове
Скворцове
Мапа
Скворцове у Вікісховищі

Скворцо́ве (до 1945 року — Ескі́-Лєз^[1], крим. Eski Lez) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Відстань від райцентру до населеного пункта становить 26 кілометрів по прямій.^[2]

За даними сільради на 2009 рік площа, яку займає село, складала 215,7 гектарів, на якій у 570 дворах був 2601 мешканець.^[3]

Є мечеть та церква.

В селі знаходиться музеї прикладного мистецтва, єдиний у Криму. Його відкрили у старій сільській школі в 1979 році за ініціативи тодішнього директора радгоспу і художника-аматора Андрія Бєлоіванова.

В останній період Кримського ханства Лез входив в Акмечетський кадилик Акмечетського каймаканства (адміністративно-територіальна одиниця), перша документальна згадка про поселення зустрічається в Камеральному описі Криму 1784 року, судячи з якого.

У минулі часи спосіб життя села визначали благодатні угіддя в заплаві річки Тобе-Чокрак, яка нині повністю висохла. Селяни тут пасли худобу, вирощували фрукти і виноград.

У 1889 році переселенцями з біловезьких колоній було засноване німецьке лютеранське поселення Альт-Лези. У свою власність вони придбали півтори тисячі десятин землі на правому березі річки Тобе-Чокрак. У 1922 році в селі проживало 126 осіб, з яких 118 – зросійщені німці.

Перед вторгненням до Криму 18 серпня 1941 року всі тутешні німці були примусово виселені спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан.

Колись радгосп «Сонячний», центральна садиба якого розміщувалася в Скворцовому, спеціалізувався на вирощуванні технічних сортів винограду.

На пагорбах за Скворцовим ще у 1974 році проклали трасу мотокросу.

В 2002 році Скворцове представляло Крим на Всеукраїнському фестивалі «Мистецтво одного села», того ж року в селі з'явився м'ясопереробний комбінат групи компаній «Скворцове».

До будівлі садиба заможного німця-переселенця, де розміщується музей і бібліотека, в 2003 році прибудували храм в ім'я Бахчисарайської ікони Божої матері.

До російської окупації місцева насосна станція перекачувала дніпровську воду на очисні споруди, а звідти вона надходила в Скворцове. Нині станція подає артезіанську воду з Іванівського водозабору для потреб Сімферополя. Жителі самого Скворцового відтепер користуються водою зі свердловин, які пробурили за останні роки.^[4]

Нині село Скворцове налічує понад 2,5 тисячі жителів.

3 листопада 2014 року в селі впала російська ракета, що була запущена окупаційними військами по неокупованій території України, зруйновано будинок на вул. Терешкової.^[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.