Склодувна трубка — Вікіпедія
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2.jpg/260px-%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2.jpg)
Склодувна трубка — основний інструмент склодува. На кінець трубки набирають скляну масу і видувають так звану «баньку» — велику скляну бульбашку. Її видувають у склярську форму чи обробляють інструментами.
Звичайні склодувні трубки складаються з наплавки (частина, якою набирається скляна маса), корпусу, ізольованої частини і мундштука.
Склодувними трубками користувалися вже фінікійці (бл. 1500—300 до н. е.), очевидно, вони виготовлялися з глини[1].
![]() | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Склодувна трубка |
Найстаріше зображення склодувної трубки належить до XV століття — у дорожніх нотатках Джона Мандевіля[1][2].
- ↑ а б Vlastimil Vondruška. Ruční techniky výroby skla // Sklářství. — Praha : Grada, 2002. — С. 46–47. — ISBN 80-247-0261-4. (чес.)
- ↑ Зображення склодувної трубки. British Library. Архів оригіналу за 7 червня 2007. Процитовано 1 квітня 2009. (англ.)
- Незвичайна професія: склодув — мистецтво і ремесло. 2017
- Українські склодуви в польському Ольштинеку 04 серпня 2012, 12:40 Валентина Одарченко
- vetropack.ua/ Історія скла
|