Талом — Вікіпедія
Тало́м (від грец. θάλλος — молода, зелена гілка) або слань — вегетативне тіло водоростей, грибів, їхніх симбіозів (лишайників), а також печіночникових та антоцеротовидних.
Хоча формою талом може нагадувати вегетативні органи судинних рослин проте на відміну від них має простішу та однорідну будову або зовсім не поділяється на органи. Його клітини не утворюють тканин. Зокрема, не утворюються спеціалізовані провідні тканини, такі як судини.
Найскладніше влаштовані таломи харових і бурих водоростей, у яких намітилася диференціація клітин і тканин. Також складну структуру таломів мають деякі лишайники. Гомеомірні таломи лишайників мають рівномірне розподілення клітин водоростей по гіфу гриба. Такий талом мають слизисті лишайники (Collema), що як фікобіонта мають синьо-зелені водорості. Їхні тіла оточені великою кількістю слизу. В сухому вигляді такі таломи мають вигляд чорних зморшкуватих кірочок. Більш складну будову має геторомірний, що має верхню шкірку з гіфів та гонидіальний шар з клітин водоростей.[1]
В альгології, мікології та ліхенології використовують різні класифікації таломів. Найдетальніше опрацьована класифікація таломів водоростей.
- ↑ Горленко, М.В. (1978). Водоросли, лишайники и мохообразные СССР (російська) . Москва: Мысль. с. 365. — С.73
- ТАЛОМ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з альгології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |