Сліпченко Микола Степанович — Вікіпедія

Сліпченко Микола Степанович
Народження	25 грудня 1914(1914-12-25) Степанці, Степанецька волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	19 жовтня 1975(1975-10-19) (60 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж, портрет і жанрове малярство
Навчання	Харківське державне художнє училище (1938) і Харківський художній інститут (1947)
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Федоров Митрофан Семенович, Козик Михайло Якимович і Самокиш Микола Семенович
Відомі учні	Пащенко Валентин Романович, Константинов Валентин Костянтинович, Мацегора Григорій Прокопович, Кузьмінков Лель Миколайович, Чернуха Валентин Дмитрович, Петров Іван Семенович, Мальцев Микола Олександрович, Безпалий Анатолій Олександрович, Пальцев Валерій Анатолійович, Лихоліт Олексій Кирилович, Нестеров Валеріан Степанович, Спіцевич Євген Андрійович і Кабиш Іван Юхимович
Працівник	Харківське державне художнє училище
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна

Микола Степанович Сліпченко (нар. 25 грудня 1914, Степанці — пом. 19 жовтня 1975, Харків) — український радянський живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1958 року^[1].

Народився 25 грудня 1914 року в селі Степанцях (нині Черкаський район Черкаської області, Україна). Протягом 1935—1938 років навчався в Харківському художньому технікумі; у 1938—1941 роках — Харківському художньому інституті^[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. Упродовж 1946—1947 років продовжив навчання у Харківському художньому інституті^[1]. Його педагогами були Митрофан Федоров, Михайло Козик, Микола Самокиш.

Протягом 1946—1961 років викладав у Харківському художньому училищі^[1]. Серед учнів — Іван Кабиш, Валентин Константинов, Лель Кузьмінков, Олексій Лихоліт, Григорій Мацегора, Валентин Пащенко, Іван Петров, Євген Спіцевич, Валентин Чернуха.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 17-А, квартира 32. Помер у Харкові 19 жовтня 1975 року^[1].

Працював в галузі станкового живопису. Створював тематичні картини, пейзажі, портрети. Серед робіт:

живопис

• «Перша колгоспна весна» (1956—1957);
• «Над Дніпром» (1960);
• «Похорон Тараса Шевченка у Каневі» (1960—1961);
• «Портрет мистецтвознавця Юрія Дюженка» (1965);
• «Колгоспне свято» (1969);
• «В дорозі» (1970—1971).

стінопис

• живописний фриз для Горлівського Будинку культури «Вугільний Донбас» (1960; співавтори Григорій Галкін, Євген Єгоров, Борис Вакс);
• панно «Штурм Зимового» для Горлівського Будинку культури (1966, співавтор Йосип Карась).

Брав участь у республіканських виставках з 1947 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1956 і 1966 роках; Чернігові, Дніпропетровську, Луганську у 1966 і 1967 роках; Києві у 1968 році^[1].

• Дюженко Ю. Ф. Живопис Миколи Сліпченка. / «Прапор», 1966, № 8;
• Сліпченко Микола Степанович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 426.;
• Сліпченко Микола Степанович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.