Вересаєв Вікентій Вікентійович — Вікіпедія

Вересаєв Вікентій Вікентійович
Вересаев Викентий Викентьевич
Портрет В.В. Вересаєва роботи Миколи Андрійовича Андрєєва, 1923.
Ім'я при народженнірос. Викентий Викентьевич Смидович
ПсевдоВересаев
Народився4 (16) січня 1867(1867-01-16)
Тула
Помер3 червня 1945(1945-06-03) (78 років)
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьписьменник
Галузьлітературна діяльністьd[1] і літературна критика[1]
Alma materТартуський університет і Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мовросійська[2][3]
Жанрпроза, оповідання і повість[d]
Magnum opusThe Deadlockd
БатькоСмідович Вікентій Гнатович
Автограф
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія

Смідович Вікентій Вікентійович, літературний псевдонім Вересаєв (рос. Вересаев Викентий Викентьевич; 4 (16) січня 1867(18670116), Тула — 3 червня 1945, Москва) — російський радянський письменник, за фахом лікар.

Біографія

[ред. | ред. код]
Вікентій Вересаєв (ліворуч) з Леонідом Андреєвим, 1912

Народився у м. Тулі; 1890 та 1892 працював в Україні (у Юзівці на Донбасі) як лікар. Автор низки повістей, романів, оп., кн. «Записки лікаря» (видана українською мовою 1903 у Львові), серії нарисів «Підземне царство» (1892; про життя донецьких шахтарів), історико-літ. праць; автор ст. «Любити Україну — любити Шевченка» (1939). Укр. мовою видані «Твори» (2 тт., 1956).

15 травня   1920 року в Коктебелі на дачі Вересаєва відбулась VII обласна (підпільна) конференція РКП(б)[4].


Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сайт письменника(рос.)
  • Календар ювілейних та пам'ятних дат Донецької області. 2017 рік /Укл. В. І. Романько. — Слов'янськ: Вид-во «Друкарський двір», 2017. — 95 с.

Посилання

[ред. | ред. код]