Солнечногорськ — Вікіпедія

місто Солнечногорськ
Герб Прапор
Розташування міста Солнечногорськ
Розташування міста Солнечногорськ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район міський округ Солнечногорськ
Код ЗКАТУ: 46 252 501
Код ЗКТМО: 46771000001
Основні дані
Час заснування XVIII століття
Статус міста 1938
Населення 52 554 (2013) [1]
Площа 21,0 км²[2]
Поштові індекси 141501—141508, 141530
Телефонний код +7 +7 49626,
Географічні координати: 56°11′6.4104000999952″ пн. ш. 36°58′39.424800099999″ сх. д. / 56.18511° пн. ш. 36.97762° сх. д. / 56.18511; 36.97762
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 195 м м
Вебсторінка solreg.ru

Мапа

CMNS: Солнечногорськ у Вікісховищі

Солнечногорськ (рос. Солнечногорск) — місто у Московській області Росії, центр Солнечногорського району та міського поселення Солнечногорськ. Місто обласного підпорядкування[3]. Розташований на Клинсько-Дмитрівській гряді, на березі озера Сенежське, на відстані 65 км на північний захід від Москви. Залізнична станція Подсолнечная.

Історія

[ред. | ред. код]

Місто виросло із села Сонячна Гора (рос. Солнечная Гора), заснованого на початку XVIII століття як сільце Гомзино (від прізвища Гомзин), від кінця XVIII століття село Солничне (рос. Солнышная) та пристанційного селища Підсонячне (рос. Подсолнечное), яке було засновано у 1851 році в ході будівництва залізниці Петербург — Москва

З 1882 року у селі діяли ткацька та бісерна фабрики, скляний завод, підприємства з виробництва шкіряних виробів. Мешканці віддавна займались ямським промислом обслуговуючи поштовий тракт Москва — Петербург. У 1926 році, за матеріалами перепису в селі Сонячна Гора мешкало 1084 людини, селищі Сонячна Гора — 494, селі Підсонячному — 654, у селищі фабрики Ростовар — 500.

21 травня отримав статус робітничого селища, яке з 1928 по 1938 рік називалось Солнечногорський. У 1938 році отримав статус міста. Назва пов'язана з красою навколишньої території.

У роки ІІ Світової війни місто короткий період перебувало під німецькою окупацією: з 23 листопада по 12 грудня 1941 року. Однак при цьому місто зазнало значних руйнувань. [4]

Символіка

[ред. | ред. код]

Місто має власну символіку — герб та прапор. Основні геральдичні кольори синій, жовтий та білий. Основною геральдичною фігурою є зображення сяючого сонця. Міську символіку ухвалено 10 червня 2008 року.[5][6]

Міський округ

[ред. | ред. код]

Солнечногорськ є центром однойменного міського поселення до складу якого, окрім самого міста входить 24 села та селища, щоправда значна частина з яких, або взагалі не має населення, або воно там живе менше 10 людей. До складу міського поселення входять такі населені пункти (у дужках кількість населення станом на 2011 рік):

Будівля телекомунікаційної організації (справа) та найвищий будинок міста

Промисловість

[ред. | ред. код]
Підприємство «Солстек»

У місті розташовано такі підприємства: електромеханічне, механічне, металічних сіток «Лепсе», «Полімерагро», скляний «Солстек», АТ НПО «Ксенон», дослідно-експериментальний механічний, металовиробів. Є підприємства харчової промисловості.

Транспорт

[ред. | ред. код]

У місті розташована залізнична станція Подсолнечная де зупиняються приміські електропотяги, що слідують до Москви а також Клина, Твері, Конаково ГРЕС. Орієнтовний час в дорозі до Москви 1 год 20 хв.[7] Окрім того місто має пряме автобусне сполучення з Москвою (станція метро Водний стадіон). Орієнтовний час у дорозі 1 год 30 хв. А також є транзитні рейси до автостанції Тушинська (1 год в дорозі)[8]

Населення

[ред. | ред. код]
Вид на Солнечногорськ з боку залізниці
Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1931 4.3 1986 53 2003 58.4 2012 53.1
1939 13.5 1989 55.6 2005 58.0 2013 53.0
1959 24.2 1992 57 2006 57.5 2014 52.8
1967 30 1996 58.0 2007 57.2 2015 52.6
1970 33.5 1998 58.1 2008 56.7
1979 48.0 2000 58.0 2010 57.1
1982 51 2001 57.6 2011 52.9

Освіта

[ред. | ред. код]

Вища освіта у місті представлена Московським відкритим юридичним інститутом.[9]

Культура, ЗМІ

[ред. | ред. код]

Недалеко від Сонячної Гори, у селі Болдіно, знаходився маєток російського історика та географа В. М. Татищева. Також у місті є державний історико-літературний та природний музей-заповідник О. О. Блока «Шахматово».[10] Також у місті є музей миротворчих операцій.[11] У місті працює історико-краєзнавчий музей.

Пам'ятки історії та архітектури

[ред. | ред. код]

У південній частині міста на території колишнього села Спаське, яке у 18 столітті належало князям Лопухіним є Спаська церква (1759). У забудові центру виділяється будівля колишньої земської лікарні (1879 р., пізній класицизм), святоМиколаєвська церква.[12]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У місті народився:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/
  2. ↑ Регионы России: основные социально-экономические показатели городов, 2007, статистический сборник — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. ↑ Закон Московской области от 31 января 2013 года N 11/2013-ОЗ «Об административно-территориальном устройстве Московской области» (с изменениями на 23 июня 2020 года). АО «Кодекс». 23.036.2020. Процитовано 21.10.2020. (рос.)
  4. ↑ http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/solnecgorsk/index.html
  5. ↑ http://geraldika.ru/symbols/34745
  6. ↑ http://geraldika.ru/symbols/34746
  7. ↑ http://www.sol-online.ru/transport/raspisanie_elektrichek_solnechnogorsk/
  8. ↑ http://www.avtovokzaly.ru/avtobus/moskva-solnechnogorsk
  9. ↑ http://www.oji.ru/
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2006. Процитовано 18 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2006-08-30 у Wayback Machine.]
  11. ↑ http://www.un-museum.ru/
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 18 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Солнечногорськ&oldid=43851997