Сопин — Вікіпедія
село Сопин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Тер. громада | Погребищенська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05020210460072460 |
Основні дані | |
Засноване | не пізніше 1759 |
Населення | 453 |
Площа | 0,22 км² |
Густота населення | 2059,09 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22247 |
Телефонний код | +380 4346 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′30″ пн. ш. 28°56′24″ сх. д. / 49.42500° пн. ш. 28.94000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 283 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77 |
Карта | |
Мапа | |
|
Со́пин — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 453 особи.
Селом протікає річка Попів Став, права притока Вільшанки.
Засновано не пізніше 1740 року. В цей рік частина села фігурує в купчій Петра Стрільбицького. В 1759 роком фіксується найстарша з відомих метричних книг Успенської церкви села. Володільцем на той час був Михаїл Радивіл, гетьман Литовський, на 1795 р. — полковник Речі Посполитої Микола Комарницький з початку 19 ст. — Ярошинські.
Село входило в часи Речі Посполитої до Брацлавського воєводства.
Далі в часи Російської імперії до Махнівського (потім Бердичівського) повіту Київської губернії.
У травні 1921 року у село для боротьби з більшовиками прибув об'єднаний український повстанський відділ місцевого Пугача та отамана Орла. На зовсім короткий час Сопин став його фактичною столицею. Тут відбулася зустріч з Бердичівським Повстанчим Комітетом. «В хаті дяка зібралося чимало представників села, переважно молоді й інтелігентів. Готують вечерю з горілкою. Алькоголь розв'язує язики».
Місцева інтелігенція безуспішно спробувала схилити Гальчевського до того, щоб очолити групу повстанців замість Пугача. «Відповідаю коротко, що я, панове, гість Вашого отамана і сам йому підпорядковувався… Врешті остання річ: я не люблю визначення і усування отамана через повітовий комітет».
Згодом після поразки поблизу Самгородка Повстанчий Комітет припинив існування, а Пугач у Сопині розпустив об'єднану бойову групу. Згодом, як розповідав Орел, учасники Повстанчого Комітету, стали агентами бердичівських більшовиків.
У червні 1921 року на знак помсти за діяльність повстанців більшовики спалили Сопин. «…червоні карні відділи спалили село Сопин і ще кілька сусідніх сіл до останньої хати. Пацифікація більшого розміру. Після такої научки колачем ніхто не заманить молодих хлопців до повстанчого руху[1]», — міркував отаман Орел.
Попри руйнування, за декілька тижнів саме у Сопині Орел знайшов двох козаків Пугача, які стали основою його нової повстанської групи. Першою спільною вилазкою стало визволення козака у містечку Прилука.
До сьогодні у селі Сопин проживав давній священницький рід Залузьких.
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 364 жителі села[2].
Під час Другої світової війни село було зайняте німецькими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 2 січня 1944 року.[3]
Село має два магазини, 1 школу (закриту). Планується побудова церкви місцевими меценатами.
14 липня 2018 року Предстоятель Київського Патріархату Філарет в Сопині освятив храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[6].
На 1926-й рік село мало 420 господарств, в них — 1796 осіб, з яких 1670 українців, 112- поляків, 13 євреїв, 1 — інші.
За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 450 осіб,[7] із них 99,56 % зазначили рідною мову українську, 0,44 % — російську.[8]
Рік | 1926[9] | 1989[10] | 2001[7] |
---|---|---|---|
Кількість осіб | 1796 | 552 | 450 |
- Кичак Василь Мартинович — український науковець, доктор технічних наук.
В селі є будівля колишнього Сопинського кредитного товариства та складу сільськогосподарського інвентаря, збудованих на початку 20 століття. У радянські часи тут знаходилась лікарня. У 1990-х роках тут знаходилась амбулаторія і, коли вона виїхала звідси, то будинок цей закинули.[11]
В селі встановлено пам'ятник 140 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни. Пам'ятник встановлено в центрі села у 1981 році.
- ↑ Гальчевський Яків. Проти червоних окупантів // Кам'янець-Подільський: ПП „Медобори-2006“, 2011. — 360 с.
- ↑ Сопин. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
- ↑ Предстоятель Київського Патріархату освятив храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці у с. Сопин на Вінниччині
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Andrew Andrusenko (14 грудня 2018). Статистика по Сопинській сільраді в 1926 році. Facebook (укр.). Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ В. Бондар (14 квітня 2016). На Вінниччині збереглася унікальна будівля земського банку із царською золотою медаллю. http://vlasno.info. Власно.info - інформаційний портал м.Вінниця. Процитовано 5 лютого 2019.
- Мо́нчин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529 (Сопин)
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |