Софокліс Венізелос — Вікіпедія

Софокліс Венізелос
грец. Σοφοκλής Βενιζέλος
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Греції
14 — 26 квітня 1944 року
Попередник: Еммануїл Цудерос
Наступник: Георгіос Папандреу
23 березня — 15 квітня 1950 року
Попередник: Іоанніс Феотокіс
Наступник: Ніколаос Пластірас
21 серпня 1950 — 27 жовтня 1951 року
Попередник: Ніколаос Пластірас
Наступник: Ніколаос Пластірас
 
Народження: 3 листопада 1894(1894-11-03)[1][2]
Ханья
Смерть: 7 лютого 1964(1964-02-07)[1][2] (69 років)
Егейське море
Причина смерті: набряк легень
Поховання: Venizelos gravesd
Країна: Османська імперія і Грецьке королівство
Релігія: Елладська православна церква
Партія: Centre Uniond, Ліберальна партія, National Progressive Center Uniond і Націонал-ліберальна партія (Німеччина)
Батько: Елефтеріос Венізелос
Мати: Maria Venizeloud
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Софокліс Венізелос (грец. Σοφοκλής Βενιζέλος; 3 листопада 1894 — 7 лютого 1964) — грецький політик, тричі прем'єр-міністр Греції.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в місті Ханья на Криті. Був другим сином Елефтеріоса Венізелоса.

Під час Першої світової війни служив у грецькій армії, отримавши звання капітана артилерії.

Після звільнення з армії 1920 року був обраний до Парламенту від партії свого батька.

1941 року, після окупації Греції нацистською Німеччиною, став послом у США, представляючи грецький уряд в екзилі, що базувався в Каїрі. Згодом став міністром в кабінеті Цудероса, а ще пізніше — прем'єр-міністром.

Після завершення війни повернувся до Греції, де став віце-президентом Ліберальної партії (головою партії був Фемістокліс Сифуліс), а також міністром у першому повоєнному кабінеті Георгіоса Папандреу.

1948 року став лідером партії, мав портфелі в кількох нетривалих кабінетах під проводом Папандреу та Пластіраса. Також двічі очолював ліберальні уряди.

1954 року його тривала дружба з Папандреу була зруйнована, і він сформував коаліцію, що отримала назву Ліберального демократичного союзу. 1958 року відносини було відновлено, а 1961 Венізелос став одним із засновників (разом із Папандреу) партії Центральний союз.

Помер на пасажирському судні «Hellas» на шляху до Пірея з Ханьї. Його могила розташована поряд із батьковою на острові Крит.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. а б Roglo — 1997. — 10000000 екз.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • [1] (гр.)
  • Біографія (гр.)