Софронов Анатолій Володимирович — Вікіпедія

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Софронов Анатолій Володимирович
Псевдонім	А. Донсков
Народився	6 (19) січня 1911[1] Мінськ, Російська імперія
Помер	9 вересня 1990(1990-09-09)[2] (79 років) або 10 вересня 1990(1990-09-10)[3] (79 років) Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	поет, письменник, перекладач, драматург, журналіст, редактор, сценарист, громадський діяч
Alma mater	Ростовський державний педагогічний університет
Мова творів	російська
Роки активності	з 1930
Жанр	вірш, пісня, оповідна поезіяd, роман, п'єса і публіцистика
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Автограф
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль імені Олександра Фадєєваd
Софронов Анатолій Володимирович у Вікісховищі

Анатолій Володимирович Софронов (рос. Анато́лий Влади́мирович Софро́нов; нар. 19 січня 1911, Мінськ, Російська імперія — пом. 9 вересня 1990, Москва, Російська РФСР) — російський письменник, драматург. Герой Соціалістичної Праці (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1948, 1949).

Народився 19 січня 1911 року в Мінську.

Закінчив літературний факультет Ростовського педагогічного інституту (1937). Був головним редактором журналу «Огонек». Літературну діяльність розпочав 1929 р.

Автор сценарію до ряду кінокартин, а також — українського фільму «Серце не прощає» (1961, у співавт.з І. Кобозєвим, авт. тексту пісень).

Нагороджений орденом Леніна, медалями. Був членом Спілки письменників РРФСР.

Помер Анатолій Софронов у Москві 9 вересня 1990 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

• три ордени Леніна;
• медаль «За оборону Кавказу»;
• Орден Трудового Червоного Прапора;
• орден Вітчизняної війни I ступеня;
• Герой Соціалістичної Праці (16 лютого 1981);
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр..»;
• Орден Жовтневої Революції (22 лютого 1971).
• Державна премія РРФСР імені К. З . Станіславського (1973 — за п'єси «Спадщина» та «Ураган»);
• Сталінська премія другого ступеня (1948) — за п'єсу" В одному місті"(1946);
• Сталінська премія першого ступеня (1949) — за п'єсу «Московський характер» (1948).

• Сценаристи радянського художнього кіно. М., 1972. — С.344;
• Всесвітній біографічний Енциклопедичний словник. М., 1998. — С.713.

• Анатолій Софронов
• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)

Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.