Список відомих людей, похованих на Лук'янівському кладовищі — Вікіпедія

Докладніше: Лук'янівське кладовище

Список за ділянками

[ред. | ред. код]
П. І. Б.
фото
роки життя, звідки
короткі відомості
могила
ряд, місце
Ділянка № 1
Котляренко Михайло Григорович 1873, Сміла — 13 травня 1952 винахідник, раціоналізатор, інженер-теплотехнік. 13, 13
Рогожин Олександр Петрович 1878 — 6 липня 1951 учасник повстання на заводі «Арсенал», повстання саперів (1905). Був ув'язнений у Косому капонірі. Після 1920 року працював на заводі «Арсенал». 13, 13
Копилов Федір Борисович 1901 — 10 жовтня 1985 археолог, кандидат історичних наук. До 1917 року був актором, згодом захопився археологією, вважався фахівцем по вивченню слов'янської зброї. Мав хороший бас, озвучував роль дяка у фільмі «Богдан Хмельницький». 13, 13
Безпалов Леонід Васильович 22 січня 1891, Тифліс — 8 червня 1924 архітектор, інженер-будівельник. В 1913 році закінчив КПІ і будував у Києві, зокрема пасажирський вокзал
Гамалей Олена Володимирівна 1882 — 28 жовтня 1915 вчителька, представниця старовинного українського дворянського роду. 32, 7
Вільковський Ян Юзефович 1863, Польща — 10 лютого 1942 учасник революційного руху в Росії. В 1890 році за антирелігійну пропаганду відлучений від церкви і висланий із Варшави до Одеси. Заарештовувався за революційну діяльність. З 1921 року працював на заводі «Артема» в Києві. Нагороджений орденом «Знак Пошани». 4, 5
Сно Ольга Павлівна 8 травня 1881, Київ — 6 липня 1929 письменниця, фейлетоністка. 5, 1
Лесевич Людмила Володимирівна 1880 — 10 квітня 1925 дворянка українського старовинного роду, правнучка філософа Лесевича (при народженні Леонтович-Адольфінська).
Бродзький Володимир Анатолійович 1 січня 1885, Черкаси — 31 липня 1938 професор математики. Після закінчення Київського університету в 1911 році викладав у Києві. Його батько — оперний співак у Варшаві, дід — герой оборони Севастополя 1854–1855 років. 17, 20
Ділянка № 2
Лунд Герман 1860 — 1910 спадковий дворянин 1, 3
Ловицький Олександр Григорович 10 травня 1878 — 4 квітня 1946 лікар 1, 12
Гололобов Федір Дмитрович 1842 — 27 травня 1918 колезький асесор, старший контролер Київського акцизного управління, голова Садової комісії Думи. Свій будинок здав під школу, про що не дозволялось розповідати. 1, 1
Шаронов Михайло Андрійович 30 жовтня 1881, Бєлгород — 30 грудня 1957 маляр і графік, педагог, професор, Заслужений діяч мистецтв УРСР. 9, 22
Ділянка № 3
Миронович Іоанн Степанович 1843, Канівщина — 3 червня 1915 протоієрей. Після закінчення в 1865 році Київської духовної семінарії 38 років був священиком на Канівщині. З 1905 року жив у Києві. Спочатку був похований на цвинтарі церкви святого Федора на Лук'янівці, після знесення якої тлін перенесено на Лук'янівське кладовище. 17, 3
Баронько Микола Іванович 19 листопада 1896, Київщина — 6 січня 1946 учасник першої світової війни. З 1917 року працював слюсарем на заводі у Києві. Під час радянсько-німецької війни воював у складі партизанського загону під Ніжином. Нагороджений трьома медалями. 5, 14
Василенко Сергій Вікторович 1 листопада 1896, Полтавщина — 6 квітня 1943 доцент-терапевт, кандидат медичних наук. Після закінчення Київського медичного інституту був одним з організаторів Київського науково-дослідного інституту імені Ф. Яновського. Автор понад 20 наукових праць. 11, 10
Рябов Олександр Ксенофонтович 23 лютого 1898 — 22 листопада 1956 партизан, підпільник часів радянсько-німецької війни. 15, 1
Куликовський Павло Григорович 3 січня 1875, Житомир — 1 жовтня 1956 професор, механік, композитор-аматор. Після закінчення Київського університету в 1900 році і Петербурзького політехнічного інституту в 1907 році з 1918 року працював в Київському політехнічному інституті. Автор 50 наукових праць, винайшов метод пружності лінії. Писав романси на слова Т. Шевченка.
Розов Микола Михайлович 23 березня 1849, Володимирщина — 28 жовтня 1926 генерал-майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. 22, 18
Татаринов Анатолій Васильович 1870—1924 чиновник дореволюційної Київської судової палати, колезький радник. 10, 14
Ярова Поліна Михайлівна 1880 — 27 листопада 1941 піаністка, сестра художника Ярового
Раєвський Володимир Григорович 1870 — 25 січня 1943 професор КПІ 28, 6
Анеренко Семен Петрович 3 лютого 1887, Білопілля — 6 серпня 1928 старий більшовик з 1903 року, був під арештом і у засланні до першої світової війни, в якій брав участь. З 1918 року працював у ВЧК. 23, 3
Ульянов Олександр Степанович 25 грудня 1890 — 26 січня 1956 старий більшовик з 1919 року 29, 6
Ділянка № 4
Андрушкевич Йосип Йосипович 2 лютого 1856, Полоцька губернія — 1940 підполковник 130-го Херсонського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин
Наришкін Петро Іванович 1884 — 21 березня 1921 учасник революції 1917 року, палітурник. 11, 18
Дуди-Дудинський Олександр Павлович 1882 — 22 травня 1937 педагог народної освіти. 2, 8
Жилін Костянтин Дмитрович 1860—1931 статський радник, член Київського окружного суду, дворянин. Родич професора Київського університету Жиліна Олександра Олексійовича. 4, 20
Римська-Корсакова Марія Іванівна 1880—1934 дворянка.
Кривчук Гнат Аврамович 1866, Білорусь — 30 червня 1955 учасник повстання на заводі «Арсенал» у 1918 році. Токар, учасник Першої світової війни. З 1915 року на пенсії. Його дочка Тетяна — член підпілля Києва часів радянсько-німецької війни.
Конишев Олександр Дмитрович 30 серпня 1875, Чернігівщина — 4 лютого 1958 столяр-революціонер, учасник громадянської війни в Україні. 12, 17
Крайчук Михайло Іванович 1925, Київ — 1943 член комсомольського підпілля в Києві часів радянсько-німецької війни, учень 139-ї школи на Татарці.
Ділянка № 5
Беркут Леонід Миколайович 15 червня 1879, Київ — 12 лютого 1940 історик, професор, доктор історичних наук, автор багатьох наукових праць.
Арешин Пилип Панасович 14 листопада 1883, Брянщина — 19 квітня 1939 старий більшовик з 1917 року, телеграфіст. 14, 18
Чижов Данило Іванович 1880—1927 георгіївський кавалер, батько дружини композитора Гліба Таранова. 28, 9
Трофимович Володимир Ульянович 24 липня 1866, Холм — 16 вересня 1928 педагог, дійсний статський радник. З 1918 року викладав у школах на Подолі в Києві. Його син — професор Київського інженерно-будівельного інституту. 24, 1
Шам Григорій Дмитрович 17 березня 1883, Київ — 26 квітня 1922 один з засновників і учасників першого в Росії вокального квартету (1910). Виховувався в церковному хорі Києво-Печерської лаври і школі М. В. Лисенка.
Глуздовський Василь Юхимович 1880—1951 дослідник Далекого Сходу, соратник Володимира Арсеньєва. 6, 10
Кандиба Микола Ілліч 1888—1938 дворянин старовинного українського роду, з корсунських полковників. 1, 9
Дибан Павло Андрійович 27 січня 1888 — 25 січня 1939 лікар Уманської лікарні, кандидат медичних наук. 5, 3
Дибан Євген Павлович 13 грудня 1925, Умань — 31 березня 1996, Київ український вчений у галузі теплотехніки і теплоенергетики 5, 3
Латишева Клавдія Яківна 14 березня 1897, Київ — 11 травня 1956 вчена в галузі математики, професор, доктор фізико-математичних наук. 9, 20
Василюк Павло Микитович 1877—1940 педагог. До 1917 року був інспектором училищ у Житомирі. З 1918 року викладав у житомирських школах. 12, 6
Козловський Іван Самійлович 1856 — 5 червня 1906 писар Київської міської управи, титулярний радник
Введенська Любов Іванівна 1852—1939 мати актриси Л. М. Гаккебуш. 14,1
Карускевич Павло Феліціанович 1883 — 2 липня 1921 політкаторжник. 3а, 35
Карускевич Гнат Феліціанович 1895 — 18 липня 1955 політкаторжник. 3а, 35
Підборський Іван Іванович 1881 — 21 серпня 1919 спортсмен-автомобіліст Київського яхтклубу.
Хоркавій Олексій Петрович 1888 — 24 жовтня 1939 учасник першої світової та громадянської війн. 12, 7
Ділянка № 6
Гурська Сенктилія Митрофанівна 19 грудня 1877, Юпівка (Київщина) — 16 лютого 1946 господарка підпільної явочної квартири в Києві часів радянсько-німецької війни. Мешкала в селі, одна з перших вступила до колгоспу в 1929 році. Під час Голодомору в 1933 році втратила чоловіка і сина. В 1935 році переїхала разом з дочкою до Києва. В роки війни ховала поранених. 7, 16
Щеглов Олександр Іванович 1888 — 29 травня 1915 почесний громадянин 6, 4
Борковський Микола Васильович 1880, Київ — 20 листопада 1946 партизан радянсько-німецької війни. До війни служив на Південно-Західній залізниці. В 1942–1943 роках разом з дружиною в 4-му партизанському загоні В. В. Голови. З 1943 року в Києві. 7, 15
Григорович Олександр Іванович 1870—1924 викладач фізики Київської гімназії В. П. Науменка. Його батько Іван Олександрович — статський радник, педагог Першої київської гімназії, брат — педагог гімназії Валькера. 5, 12
Бурячок Іван Мартинович 6 жовтня 1877, Лозувата — †24 жовтня 1936 художник театру. 6, 4
Ділянка № 7
Гаккебуш Валентин Михайлович 1881, Немирів — 16 жовтня 1931 професор-психіатр 1, 3
Юкельсон Михайло Борисович 13 січня 1867, Чернігів — 6 серпня 1938 професор-хірург, батько Катерини Гаккебуш 1, 3
Гаккебуш Катерина Михайлівна 26 квітня 1913, Київ — 14 червня 1993 українська художниця по костюмах кіно і театру, дружина Валерія Гаккебуша. 1, 3
Логвиненко Іван Федорович 1922 — 10 грудня 1943 член підпільної організації на електростанції в Дарниці часів радянсько-німецької війни. 11, 8
Одуд Ганна Федоріна 1865 — 7 березня 1928 дворянка старовинного роду 13, 2
Подаревський Болеслав Вікторович 1876 — 13 жовтня 1933 механік. Працював на цукрових заводах Білоцерківщини. 17, 27
Добрянський Омелян Дмитрович 19 серпня 1884 — 25 червня 1957 тричі георгіївський кавалер, бомбардир першої світової війни. 15, 46
Жарський Олександр Васильович 1860 — 24 липня 1932 професор Київського художнього інституту. 2, 16
Коробка Сосипатр Іванович 1890, Чернігівщина — 14 лютого 1942 художник-реставратор. Після закінчення школи М. Мурашка працював реставратором в Києві, малював пейзажі, іконостаси. 4а, 12
Жуковський Олександр Васильович 14 вересня 1890, Петербург — 18 листопада 1957 професор, доктор біологічних наук. 15, 12
Ділянка № 8
Даміловський Микола Олександрович 31 грудня 1880, Козацьке — 21 березня 1942 архітектор українського стилю, майстер житла та інженерних споруд, знавець тонкощів використання конструкцій та матеріалів, педагог, один із засновників української архітектурної школи. 1, 4
Кобзар Іван Васильович 1908, Київщина — 1942 київський підпільник часів радянсько-німецької війни. Працював слюсарем на авіазаводі. 2, 7
Ділянка № 9
Данилевський Митрофан Михайлович 1880 — 8 травня 1957 доцент-гідромеханік. 11, 32
Кулієва Ніяз Гюль Карріївна 20 квітня 1916, Туркменістан — 19 січня 1959 доцент-терапевт, кандидат медичних наук. У роки радянсько-німецької війни працювала у шпиталі. В Києві з 1946 року в Інституті імені Стражеска. Її мати — перша жінка Туркменістану, що зняла паранджу, член ЦК КПРС. Чоловік — С. П. Іванов — письменник, член Спілки письменників України. 4, 2
Геккер Адольф-Фрідріх Карлович 1851, Кронштадт — 1 серпня 1896 головний архітектор Києва в 1877–1892 роках.
Таранов Гліб Павлович 15 червня 1904, Київ — 25 січня 1989 композитор, професор, доктор мистецтвознавства. 1, 15
Александров Володимир Іванович 17 червня 1911, Суми — 7 березня 1951 співавтор винайдення «Катюші» 1, 13-1
Гаєвський Григорій Парфенович 1872, Тульчин — 28 травня 1933, Київ український режисер і театральний художник.
Певицький Валеріан Станіславович 1886 — 30 березня 1924 дворянин 2, 7
Потоцький Євген Павлович 1843 — 23 листопада 1912 генерал-майор 3, 5
фонн Ротт Вільгеміна Георгіївна 20 жовтня 1840, Петербург — 11 червня 1912 голова Лук'янівського жіночого опікунства про бідних при церкві святого Феодора, дружина Олександра Людвиговича фонн Ротт. 3, 6
фонн Ротт Олександр Людвигович 1836 — 7 вересня 1917 дійсний статський радник. 3, 6
Васнєцова Софія Іванівна ??? — 10 (23 липня) 1908 ??? 3, 10
Михайлов Михайло Васильович 22 жовтня 1840 — 22 червня 1908 генерал-лейтенант, військовий історик, дворянин. З 1863 року був у складі Київського військового округу. В 1900 році склав історію 131 пішого Тираспольського полку. Був одружений з Марією Олександрівною Ластовською. 3, 11
Богданович Дмитро Федорович 26 жовтня 1820, Київщина — 14 березня 1907 полковник кавалерії, учасник Кримської війни, дворянин. Мав орден Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». 3, 16
Іванов Олександр Леонтійович 1852 — 1 листопада 1910 полковник 6, 18
Цеціановський Феофілакт Григорович 1837, Волинь — 15 грудня 1909 начальник Київської поштово-телеграфної округи, дійсний статський радник. З 1893 року служив у Києві, ввів у 1903 році в Києві доставку грошової корнспонденції додому, сортирувальні поштові контори при залізницях, розробляв телефонну мережу в Києві тощо. 6, 19
Воробйов Олександр Михайлович 13 березня 1870 — 21 серпня 1908 дворянин 6, 20
Лутецька Олена Іванівна 1840 — 25 лютого 1907 дворянка 6, 21
Долгов Іларіон Григорович 12 листопада 1848, Київщина — 2 червня 1906 полковник, дворянин. З 1869 року служив у 129-му пішому Бесарабському полку. 5, 24
Мирович Катерина Вікентіївна 1850 — 7 січня 1909 дружина Івана Васильовича Мировича. На честь неї було побудовано церкву на Лук'янівському цвинтарі. 5, 21
Мирович Єлизавета Карлівна 1 січня 1817, Новий Оскол — 8 жовтня 1872 дружина Василя Мировича 4, 22
Мирович Василь Львович 1819—1872 штабс-капітан. 5, 21
Мирович Микола Васильович 1850—1911 український дворянин 5, 21
Ничипоренко Іван Іванович 8 жовтня 1842, Межигір'я — 25 січня 1910, Киш український педагог і освітній діяч. 5, 19
Потоцька Олександра Яківна 1849 — 28 квітня 1921 дружина дворянина із Катеринославщини Леоніда Григоровича
Голембіовський Костянтин Тихонович 1832 — 22 січня 1905 український дворянин, губернський секретар 6, 24
Рашевська Марія Іванівна 27 липня 1824 — 15 квітня 1906 дворянка роду Навроцьких, друга дружина чернігівського землеміра Івана Петровича Рашевського 6, 22
Кирилов Михайло Дмитрович 4 березня 1834 — 5 грудня 1904 губернський секретар 6, 25
Горський Хома Хомович 27 грудня 1850, Могильовщина — 1902 капітан 129 пішого Бесарабського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. За відвагу нагороджений орденом Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість» 6, 38
Гейнріхсен Карл Карлович 18 січня 1834, Естляндія — 9 вересня 1903 генерал-майор, російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин 6, 29
Теодорович Євген Давидович 1861 — 7 квітня 1921 надвірний радник, старший ревізор Контрольної палати. З українського дворянського роду
Щоголєв Олександр Сергійович 1 березня 1887, Київ — 28 грудня 1914 підпоручик 131-го пішого Тираспільського полку. Загинув на фронті. 7, 15
Лисков Гнат Михайлович 1824 — 17 листопада 1908 почесний громадянин міста Києва 7, 18
Голубович Володимир Пантелеймонович 15 липня 1850, Поділля — 27 липня 1906 капітан Київського артскладу. Син священика. 7, 20
Неруш Максим Ілліч 2 лютого 1907 — 24 травня 1951 член Верховного суду над фашизмом після Другої світової війни 8, 7
Миклін Филимон Васильович 1 грудня 1891 — 18 листопада 1957 учасник громадянської війни, з 1918 по 1933 рік служив у кавалерії, з 1939 року у цивільній авіації, начальник аеропорту Жуляни у Києві. Нагороджений іменною зброєю. 8, 15
Тарасевич Ісак Григорович 30 червня 1869–1933 протоієрей Київської Лук'янівської церкви святого Феодора, кандидат богословських наук, голова Феодорівського братства. 8, 18
Калич Аркадій Йосопивич 1892 — 4 травня 1946 член РСДРП з 1917 року, делегат ІІ з'їзду Рад. 8, 32
Калинович Михайло Якович 13 жовтня 1888, Жахнівка — 16 січня 1949, Київ український мовознавець, санскритолог, перекладач і літературознавець, академік АН УРСР 10, 18
Ставров Олександр Степанович 9 березня 1855, Орловщина — 12 січня 1901 капітан 130-го пішого Херсонського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Нпгороджений орденом «Анни» 4-го ступеня з написом «За хоробрість». 8, 33
Синявський Стефан Іванович 1831 — 15 січня 1927 протоієрей, магістр теології. Батько Антона Синявського 8, 37
Карташевський Євграф Петрович 1839 — 8 травня 1908 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 10, 28
Крамаренко Єлизавета Вікторівна 1870 — 25 січня 1900 при народженні Юскевич-Красковська. Дворянка. 10, 30
Фененко Василь Іванович 1870—1931 слідчий з особливо важливих справ Київського окружного суду. Проводив попереднє слідство у Справі Бейліса. 7, 6
Алферов Олексій олексійович 31 травня 1847, Чернігівщина — 13 вересня 1909 підполковник 131-го пішого Тираспольського полку, учасник походу до Китаю в 1900 році, дворянин. 11, 21
Космачевський Іван Антонович 29 серпня 1840 — 5 липня 1907 генерал-майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 11, 23
Перова-Леонтович Ольга Костянтинівна 14 листопада 1902 — 22 лютого 1958 українська родова дворянка 11, 33
Воронов Микола Іванович 1831, Санкт-Петербург — 6 травня 1899 полковник, підкоритель Кавказу, дворянин. Нагороджений орденом Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість» 11, 34
Стеблін-Камінський Євген Степанович 1840, Полтавщина — 7 жовтня 1912 дійсний статський радник, український дворянин 12, 22
Розова Марія Павлівна 1853 — 18 січня 1897 медична сестра, учасниця російсько-турецької війни 1877–1878 років. 11, 36
Стояновський Семен Зиновійович 27 серпня 1877 — 31 грудня 1927 лікар 13
Новицька Ганна Єгорівна 1850 — 19 травня 1909 вдова генерала від кавалерії, члена Державної Ради 12, 23
Баратов Віктор Вікторович 1878—1935 князь
Оршаво-Орачевська Лідія Миколаївна 1850 — 10 серпня 1914 при народженні Дублянська. Дворянка українського роду 13, 16
Оршаво-Орачевський Євген Костянтинович †31 жовтня 1931 чоловік Лідії Миколаївни (див. вище). 13, 26
Литош Олександр Харитонович 5 березня 1914 — 22 лютого 1942 учасник київського підпілля часу радянсько-німецької війни. 14, 21
Берестовський Володимир Федосійович 1870 — 1 квітня 1909 актор Московського театру драми. Вбитий на дуелі. 7, 17
Студзинський Альфред Францевич 30 жовтня 1865 — 3 березня 1933 інженер-конструктор цукрових заводів, дворянин. Його батько Франц Антонович керував цукровим заводом графині Браницької, був одружений з Анною Вікторівною Піотровською (полькою, яка була позбавлена дворянства під час польського повстання 1863 року). Його друдина Катерина Юліанівна, дочка Юліана Чишковського, поляка, генерал-майора, та українки, поміщиці з Чернігівщинги. 14, 6
Сольський Степан Михайлович 8 січня 1836, Волинь — 20 листопада 1900 київський літератор, педагог, громадський діяч, професор Київської духовної академії, дійсний статський радник, Київський міський голова у 1887–1900 роках. У склепі також поховано вдову професора Сольську (Скворцову) Юлію Іванівну (1842–1915) і сина Андрія Степановича (1871–1911).
Маркевич Євген Діонисович 1 липня 1889, Кам'янець-Подільський — 7 грудня 1937 професор-юрист. Працював у Москві в Інституті курортології. Кремований в Москві. Урна з прахом встановлена в склепі Сольських.
Нільський Микола Кирилович 1884 — 9 жовтня 1937 актор театру КВО. 13, 1
Оршаво-Орачевський Леонід Петрович 1875 — 24 червня 1931 дворянин.
Шнек Іван Михайлович 15 січня 1853, Волинь — 18 серпня 1909 директор Київського реального училища, статський радник. Після закінчення Київського університету викладав у Вільно до 1903 року, де брав участь у народних читаннях, активний діяч Товариства допомоги бідним у Вільно 14, 20
Кундеревич Фаддій Фаддійович 1854, Київ — 1932 археолог, дворянин 7, 2
Васютинський Анатолій Георгійович 23 березня 1875, Лохвиця — 20 травня 1946 лікар-офтальмолог, заслужений діяч науки УРСР, професор Київського інституту удосконалення лікарів. 10, 31
Гонтарь Віктор Петрович 1 травня 1905 — 9 грудня 1987 Заслужений діяч мистецтв України, директор театрів Російської драми і Київської опери, зять Микити Сергійовича Хрущова. 9, 22
Хрущова Ксенія Іванівна 1872 — 1945 мати Микити Сергійовича Хрущова. 9, 22
Ділянка № 9а
Вербицький Олександр Матвійович 27 вересня 1875, Севастополь — 9 листопада 1958, Київ архітектор, інженер і педагог, професор 1, 5
Неровецький Олександр Інокентійович 17 березня 1884, Черкаси — 31 грудня 1950 радянський учений, фахівець у галузі будівельного виробництва, дійсний член Академії архітектури УРСР. 3, 16
Рухлядєв Олексій Михайлович 1 березня 1882, Козловка — 9 травня 1946, Київ російський радянський архітектор. 10, 17
Котляров Андрій Андрійович 1851 — 8 грудня 1903 присяжний повірний, син професора Київського університету. 1, 21
Свириденко Федір Пантелеймонович 2 березня 1836 — 5 липня 1901 надвірний радник, наглядач продовольчих магазинів у Вінниці. 1, 2
Крижанівський Троадій Річардович 1897, Кременчук — 19 березня 1951, Київ київський лікар-терапевт 2, 2
Крижанівський Віталій Троадійович 1933—2007 художник, син Троадія Крижанівського 2, 2
Полонська Ганна Вікентіївна 1829—1907 вдова дійсного статського радника 3, 32
Стасюк Іван Сергійович 1880—1938 учасник революції 1905 року в Києві. 7, 5
Кошлич Микола Юхимович 1850 — 21 жовтня 1903 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 2, 20
Альошин Іван Іванович 27 липня 1901, Івановка — 27 листопада 1944, Руська Гута радянський партійний діяч, в роки радянсько-німецької війни один з організаторів і керівників підпільного партизанського руху в Молдові. 7, 13
Контребинський Євген Ксаверійович 9 лютого 1865, Київ — 31 жовтня 1933 київський лікар-педіатр, доктор медицини, дворянин. 4, 15
Маслов Микола Іванович 15 грудня 1901, Вологодщина — 19 квітня 1957 доцент-історик, учасник радянсько-німецької війни, захищав Сталінград. З 1948 року працював у сільськогосподарському інституті на кафедрі філософії. Нагороджений чотирма медалями.
Зиневич Віра Йосипівна 1849 — 25 грудня 1911 вдова генерал-майора. При народженні Мрочковська. 9, 31
Зиневич Костянтин Ісидорович 21 травня 1843, Волинь — 10 січня 1899 генерал-майор. Київський повітовий військовий начальник, син священика. 9, 32
Дитятин Микола Федорович 1878 — 9 червня 1901 київський купець 1-ї гільдії 1, 9
Полонська Марія Олександрівна 1880 — 29 листопада 1913 дружина генерал-майора артилерії 3, 32
Зубков Петро Леонтійович 1833 — 16 листопада 1897 дивізійний лікар 9-ї пішої дивізії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 4, 23
Симашкін Петро Григорович 1834 — 27 грудня 1888 учасник Кримської війни. Працював наглядачем Васильківського (1865–1868), Сквирського (1868–1882) та Київського (1882–1888) тюремних замків. 6, 13
Квітницький Микола Васильович 3 грудня 1852 — 2 січня 1898 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. Автор книги «Записки по законоведению для военно-училищного курса Киевского пехотного юнкерского училища». Його онук — професор, доктор медичних наук Юрій Миколайович Квітницький-Рижов. 4, 24
Михайлов Петро Михайлович 1857 — 22 березня 1901 колезький асесор. 4, 29
Голофєєва Варвара Петрівна 1850 — 9 травня 1903 дворянка. Поховання перенесено з Покровського монастиря. 5, 25
Зейферт Олександра Дмитрівна вдова надвірного радника Іллі Зейферта. При народженні Стрельбицька. Її дід — відомий київський ювелір Самсон Стрельбицький. Її дочка була оружена з професором Київського університету М. В. Довнар-Запольським.
Зейферт Ілля Іванович 20 липня (1 вересня) 1838, Київ — 10 (22 травня) 1888 член Київської думи, засновник Лук'янівського кладовища, надвірний радник, дворянин. Помер від крововиливу в мозок під час засідання Київської Думи, відстоюючи Лук'янівське кладовище. Дід революціонера Всеволода Митрофановича Довнар-Запольського. 6, 13
Образцова Олександра Олександрівна 1853 — 2 жовтня 1916 дружина професора Василя Образцова, лікар. Поховання в 1935 році перенесено з Аскольдової могили.
Чорнобаєв Дмитро Олександрович 6 червня 1874, Луцьк — 30 жовтня 1943 професор, доктор хімії Київського політехнічного інституту. З 1916 року працював у КПІ, заснував кафедру технології організації речовин. У хімкорпусі КПІ є його портрет. 7, 11
Ділянка № 10
Протобовері Костянтин Броніславович 1876 — 4 квітня 1961 архітектор, інженер. 4, 42
Руденський Олександр Костянтинович 22 листопада 1911, Житомир — 13 жовтня 1996 архітектор, будівельник. 1, 3
Марциневський Іван Костянтинович 23 квітня 1894, Білорусь — 12 березня 1958 доцент, кандидат технічних наук. Служив у царській армії, в 1929 році закінчив Київський політехнічний інститут. У 1933–1936 роках — директор Київського інституту механізації та електрофікації сільського господарства. З 1945 року завідувач кафедрою в КПІ. 15, 44
Кибальчич Володимир Петрович 8 липня 1891, Чернігівщина — 9 лютого 1946 професор-анатом 13, 49
Ігнатьєв Григорій Григорович 23 вересня 1846 — 3 листопада 1898 російський військовий фахівець в галузі зв'язку, генерал-майор. 1, 1
Романов Костянтин Олександрович 11 серпня 1857 — 21 грудня 1911 статський радник, ревізор Київського акцизного управління. Був похований біля Вознесенської церкви, після руйнації якої в 1935 році перенесений на Лук'янівське кладовище. 1, 2
Максимович Тетяна Олександрівна 20 листопада 1901 — 26 вересня 1980 художник театру, учениця Федора Кричевського. Працювала в галузі театрально-декоративного мистецтва, зокрема у ляльковому театрі. Виконала серію ляльок «Веселі чоловічки». 14, 21
Новичков Євген Іванович 1867 — 12 лютого 1911 дійсний статський радник, товариш прокурора Київської судової палати, який вів справи за політичні злочини 1, 9
Мосцевий Федір Мойсейович 1834 — 13 (25 лютого) 1907 надвірний радник, скарбник Київської військово-фельдшерської школи. 1, 29
Соломон Віра Олексіївна 31 березня 1872 — 4 лютого 1908 лікар. 1, 25
Марков Микола Петрович 5 (17 вересня) 1821 — 29 травня (11 червня) 1904 інженер-технолог 1, 35
Кочмаржинський Андрій Михайлович 16 серпня 1846 — 27 листопада 1907 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. З 1886 року — командир 132-го Бендерського полку. Його дочка Неоніла в шлюбі з інженером-будівельником Б. М. Нінолаєвим. 1, 31
Базилевський Євген Євгенович 3 грудня 1849 — 2 січня 1902 генерал-лейтенант, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, військовий прокурор. 1, 38
Бенюмов Михайло Якович 2 липня 1892, Вінниччина — 28 жовтня 1956 доцент, хірург, кандидат медичних наук, майор. Учасник радянсько-німецької війни як хірург. 1, 41
Власов Тимофій Михайлович 6 травня 1865 — 13 лютого 1915 георгіївський кавалер, полковник 7-го Сибірського полку, учасник російсько-японської війни 1904–1905 років і першої світової війни. За бій під Мукденом мав орден Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Вбитий в бою. 2, 2
Вебер Михайло Йосипович 30 грудня 1870 — 13 лютого 1912 брандмейстер Двірцової частини Київської поженної команди, губернський секретар. 2, 15
Гавликовський Микола Михайлович 10 грудня 1859, Кам'янець-Подільський — 23 листопада 1908 полковник 132-го Бендерського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. З 1896 року чоловік княгині Ольги Борисівни Баратової. У них син Михайло і дочка Марія, яка в шлюбі з інженером-гідрологом Анатолієм Сергійовичем Ричкаловим. 2, 21
Лаппо-Данилевський Михайло Львович 1 січня 1850 — 27 квітня 1911 спадковий дворянин. В ХХ столітті — бібліотекар Київського товариства любителів природи. 2, 21
Киріяков Петро Макарович 4 жовтня 1850, Київщина — 1 квітня 1909 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. З 1901 року начальник Брест-Литовського військового госпіталю. 2, 29
Баккалинський Пилип Степанович 14 листопада 1836, Київщина — 21 жовтня (3 листопада) 1908 підполковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 2, 32
Бєнєв Федір Андрійович 1850 — 21 квітня 1906 почесний громадянин, купець 2, 37
Корзун Павло Іванович 19 жовтня 1844 — 10 лютого 1905 майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 2, 43
Скальковський Іван Григорович 1848 — 19 грудня 1904 надвірний радник, помічник столоначальника Управління Київської навчальної округи. Родич Аполона Олександровича Скальковського. 2, 48
Кочаровський Володимир Станіславович 1884 — 3 грудня 1918 полковник. 3, 3
Човплянський Василь Омелянович 12 квітня 1850, Чернігівщина — 30 червня 1918 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. У 1905 році в Горі, Батумі, на Кавказі подавляв повстання.
Гапонов Іван Іванович 1 червня 1875, Брянськ — 25 вересня 1954 професор-гідромелоратор. Досліджував до першого проектування шлюзування Дніпровських порогів, вивчав очищення Дніпра. В 1925 році закінчив КПІ і там викладав. 3, 34
Данилов Іван Михайлович 1830 — 25 вересня 1907 колезький радник 3, 42
Гаєвський Аристарх Михайлович 1850 — 18 квітня 1907 український дворянин 3, 43
Удовенко Василь Якович 20 липня 1853 — 18 січня 1908 особистий почесний громадянин 5, 51
Носов Михайло Семенович 1850 — 7 20 серпня 1914 голова правління Київського купецького товариства взаємного кредиту 4, 52
Разумов Євген Олександрович 1878 — 1 лютого 1951 київський лікар-гомеопат, доктор медицини 5, 17
Дульнер Олександр Борисович 1902 — 18 серпня 1952 доктор технічних наук. Його дружина Ольга Адольфівна Кульська — хімік, брат якої академік Леонід Адольфович Кульський. 5, 22
Хлєбников Костянтин Олександрович 1876—1944 професор, доктор фізико-математичних наук.
Андріяшев Олександр Михайлович 20 серпня (1 вересня) 1863, Чернігів — 8 лютого 1933, Київ український історик, архівіст, археограф, джерелознавець. Учень Володимира Антоновича.
Ільченко Микола Андрійович 26 лютого 1871, Корсунь — 14 січня 1913 підполковник, учасник російсько-японсьої війни 1904–1905 років, дворянин. За битву під Ляояном у Порт-Артурі нагороджений орденом Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». 8, 50
Мюллер Фрідріх Фрідріхович 18 листопада 1873, Баварія — 21 січня 1935 керуючий цукрових заводів, інженер. З родини німецького інженера. Закінчив Берлінський університет у 1895 році. З 1896 до 1917 року — працював на цукрових заводах керуючим. З 1920 року жив у Києві, де працював у Дніпровському пароплавстві до смерті інженером. Прадід Олени Миколаївни Титової. 7, 57
Григорович-Барська Надія Григорівна 1862 — 24 січня 1935 українська дворянка, вчителька 85-ї школи Києва.
Монастирський Тит Петрович 1850 — 3 травня 1917 дворянин 12, 37
Соколов Іван Васильович 1850 — 25 лютого 1918 лікар-терапевт, дійсний статський радник. 12, 18
Рушковський Павло Євгенович 9 березня 1876 — 11 лютого 1911 штабс-капітаг 156-го Ровенського полку, учасник російсько-японської війни 1904–1905 років. 12, 50
Миловський Павло Олександрович 1850 — 25 листопада 1919 державний інспектор народнихї училищ Київської навчальної округи. Дійсний статський радник.
Єлева Костянтин Миколайович 21 квітня 1887, Київ — 19 листопада 1950 професор-живописець, графік. 14, 1
Добрашев Михайло Юхимович 4 вересня 1860, Житомир — 1919 дворянин 14, 31
Балабуха Георгій Олександрович 1872 — 7 березня 1907 дворянин, почесний громадянин, старший діловод Київського губернського правління 14, 47
Іванов Микола Семенович 6 грудня 1881 — 24 січня 1915 голова Кременецької земської управи. 15, 24
Маслов Сергій Іванович 29 листопада 1880, Ічня — 11 січня 1957, Київ український літературознавець, книгознавець, історик літератури і педагог. 10, 4
Врублевський Павло Пилипович 15 січня 1852, Подільська губернія — 8 жовтня 1907 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Брав у полон Осман-пашу. Син священика. 15, 39
Артемовський-Куцевол Аркадій Іванович 6 березня 1859 — 17 квітня 1913 потомствений почесний громадянин 3, 51
Горянський Павло Ієрофійович 1878, Київщина — 1935 педагог, магістр наук. Викладав історію і російську мову. З 1926 року в Києві — старший працівник бібліотеки АН УРСР. Його батько — протоієрей на Черкащині. Дружина — Марія Дмитрівна Сікорська, родичка авіаконструктора Ігоря Сікорського. 13, 1
Кульський Адольф Юліанович 1867—1917 інженер-хімік. Закінчив Віденську академію, Петербурзький політехнічний інститут. Працював інженером в маєтку графів Іварових на Волині. Син Адольфа — академік Леонід Адольфович, перший чоловік письменниці І. Кульської. 4, 21
Максимов Костянтин Андрійович 1890—1936 авіакостуктор. 10, 31
Мединський Іполіт Данилович 15 лютого 1905, Вінниччина — 13 лютого 1955 партзан радянсько-німецької війни, комісар бригади. Мав орден Богдана Хмельницького, Червоного Прапора, медалі. 2, 22
Мищенко Микола Михайлович 1895, Харків — 30 липня 1960 художник. 15, 37
Петров Олексій Іванович 11 березня 1906, Москва — 28 лютого 1960 професор-економіст 1, 33
Подвойська Ганна Якимівна 1850—1927 мати революціонера, народного комісара по військово-морським справам України Миколи Ілліча Подвойського. 3, 24
Покровський Федір Якович 11 лютого 1849, Володимирщина — 6 листопада 1919 професор Київської духовної акаденії, магістр богослов'я, протоієрей Києво-Володимирського собору. 6, 40
Райченко Семен Аркадійович 25 травня 1897, Шпола — 18 лютого 1945 партизан громадянської війни. В 1920–1931 роках працював у ГПУ, ліквідував «куркульство». Учасник радянсько-німецької війни. Закінчив Київський політехнічний інститут і став інженером-авіабудівельником. 10, 20
Ракицький Фелікс Андрійович 4 лютого 1886, Київщина — 9 червня 1952 партизан-підпільник часів радянсько-німецької війни. З 1926 року жив у Києві. Посланий на села як двадцятип'ятитисячник, був головою колгоспу. Під час радянсько-німецької війни залишений в партизанах у загоні імені М. Хрущова, попав до рук гестапо, тікав. З 1943 року був паралізований.
Скляревський Василь Єпіфанович 1840—1908 генерал-майор, георгіївський кавалер. 3, 18
У-Чан-Сі Михайло Борисович 8 серпня 1893, Пекін — 18 жовтня 1953 учасник громадянської війни. Воював у Китайському полку у М. Щорса. 10, 2
Шпіллер Олексій Логинович 8 січня 1836, Київщина — 7 березня 1913 генерал-лейтенант артилерії, учасник Кримської війни і російсько-турецької війни 1877–1878 років. Батько дев'яти дітей.
Ділянка № 11
Геккер Олександр Адольфович 5 вересня 1884, Київ — 10 січня 1920 лікар-терапевт, син архітектора Адольфа Геккера. З 1916 року працював у військовому госпіталі Києва. Одружений з німецькою підданою Лідією Робертівною Кнус, у них діти Ніна, Наталя — архітектори. 1, 34
Барщевський Василь Гаврилович 1822, Київ — 1915 книговидавець, письменник.
Севрук Тимофій Павлович 22 січня 1836 — 1 березня 1908 український дворянин. 15, 34
Серврук Василь Павлович 1838 — 6 квітня 1904 дворянин. 15, 35
Мосін Олександр Григорович 16 жовтня 1871, Шестірня — 9 вересня 1929, Київ український радянський співак (тенор), Заслужений артист України.
Ягелло Олександра Миколаївна 1835—1904 вдова капітана. 3, 34
Трегубов Семен Іванович 1856—1935 протоієрей, кандидат богослов'я. В 1881 році закінчив Київську духовну академію, став законовчителем Колегії П. Галагана, з 1896 року священик Софіївського собору, згодом настоятель Стрітенської церкви. Вінчав Івана Франка. 1, 39
Холодний Микола Григорович 22 червня 1882, Тамбов — 4 травня 1953, Київ український ботанік, фізіолог, мікробіолог, еколог. 3, 27
Холодна Оксана Григорівна 1915 — 22 квітня 1984 доцент Київської консерваторії по класу фортепіано. 3, 56
Вердоні Наталія Дмитрівна 1859 — 13 березня 1903 дружина особистого почесного громадянина Юлія Францевича Вердоні 1, 40
Пожарський Петро Ничипорович 22 січня 1878, Київщина — 28 вересня 1933 професор-кооператор. Написав книгу «Нариси історії української кооперації». 12, 16
Чернишов Борис Сидорович 27 січня 1888, Ясенська — 31 серпня 1950 вчений-геолог, стратиграф, палеонтолог. Дійсний член АН УРСР. 2, 19
Білявський Олексій Якович 27 березня 1899, Кременчук — 19 травня 1954 один із старіших вчених-геологів АН УРСР, кандидат геолого-мінералогічних наук. Організував перші в країні комплексні стаціонарні гідрогеологічні балансові станції в Києві. 3, 14
Людмилін Олексій Миколайович 1873, Астрахань — 1930 музикант, контрабасисит. З 1901 року в оркестрі опери Києва. Його сини: Анатолій — диригент, Володимир — художник. 4, 3
Третьяков Дмитро Костянтинович 5 листопада 1878, Шуморово — 26 вересня 1950 зоологморфолог, дійсний член АН УРСР. 4, 12
Шуммер Михайло Олексійович 8 листопада 1876 — 13 травня 1933 інженер-гідромеліоратор. Син вчителя співів Колегії П. Галагана. Походив з Фінляндії. 4, 8
Рузький Олександр Павлович 1879, Київ — 30 січня 1936 професор Київського політехнічного інституту, інженер-механік, дворянин. Мав зв'язок з агентом «Іскри» в Києві Фрідріхом Ленгніком. 3, 40
Тихович Іван Пилипович 1836, Київ — 4 квітня 1906 статський радник. 3, 38
Ляскоронський Василь Григорович 5 січня 1860, Золотоноша — 1 січня 1928, Київ український історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. 5, 32
Петровський Микола Неонович 14 листопада 1894, Кудрівка — 20 липня 1951 український радянський історик-медієвіст, археограф, дослідник історії України XVII—XVIII століть, член-кореспондент АН УРСР. 5, 26
Артоболевський Володимир Михайлович 4 липня 1874, Сімбухово — 9 жовтня 1952, Київ доктор біологічних наук, професор, український радянський зоолог, зоогеограф, популяризатор біологічних знань, громадський діяч. 5, 1
Духонін Дмитро Миколайович 1892 — 18 березня 1910 корнет 12-го гусарського Охтирського полку. Син генерал-майора, брат генерал-лейтенанта. 6, 26
Духонін Микола Лаврентійович 17 квітня 1835, Смоленськ — 30 квітня 1908 генерал-майор артилерії. Батько Миколи Духоніна. 6, 26
Духонін Микола Миколайович 13 грудня 1876, Смоленська губернія — 3 грудня 1917, Могильов верховний головнокомандувач російською армією в листопаді-грудні 1917 року. 6, 26
Романов Олександр Євдокимович 15 квітня 1884 — 19 грудня 1919, Київ художник-імпресіоніст. 13, 38
Пухальський Володимир В'ячеславович 2 квітня 1848, Мінськ — 23 квітня 1933, Київ український і російський піаніст, композитор, педагог, музичний діяч. 12, 42
Войцеховська-Розсудова Аліна Мартинівна 1869, Херсонщина — 1949 артистка українських театрів з 1890 року.
Новицький Василь Вікторович 4 липня 1857 — 18 лютого 1942 співак-аматор, мировий суддя. Брав участь у концертах М. В. Лисенка. Його дід Василь — учасник війни 1812 року, батько Віктор Васильович — голова Прилуцької земської управи. 15, 13
Кефелі Євген Ілліч 21 липня 1895, Сімферополь — 30 вересня 1954 доцент-лікар. В 1952–1954 роках — головний терапевт МВС. Мав орден «Знак пошани», медалі. Походив з кримських виноробів. Його син Ігор — професор, доктор медицини. 17, 5
Мрочковський Антон Антонович 13 червня 1851, Волинь — 17 липня 1915 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. Прах в 1937 році перенесений з цвинтаря біля церкви у Пущі-Водиці. 2, 40
Новоборський Іоан Антонович 1828 — 29 жовтня 1916 диякон Лук'янівської церкви святого Феодора.
Стражевський Володимир Данилович 28 липня 1892, Київ — 1942 повний георгіївський кавалер за бойові заслуги під час першої світової війни. 11, 43
Ділянка № 12
Мурашко Олександр Іванович ??? — 17 (30 травня) 1910 педагог, київський купець 2-ї гільдії. Викладав німецьку мову в жіночій гімназії, торгував іконами. Брат художника Миколи. 9, 62
Мельник Левко Дмитрович 18 червня 1894, Вінниччина — 28 травня 1951 професор-гінеколог. В 1917–1920 роках боровся за встановлення радянської влади на Волині. В 1924 році закінчив Київський медичний інститут, там і працював. Скульптор погруддя на могилі Е. Фрідман. 1, 34
Васильєв Володимир Леонідович 4 листопада 1877, Псковщина — 7 травня 1913 поручик артилеріїЮ учасник російсько-японської війни, дворянин. 2, 19
Довгелло Катерина Павлівна 27 квітня 1870, Чернігівщина — 30 жовтня 1925 дворянка, вителька Київської гімназії Жекуліної. 12, 19
Дурдуковський Федір Євстафійович 1839 — 29 квітня 1920 професор, протоієрей. Син священика. Одружений з дочкою священика Ольгою Іванівною Черняхівською. 2, 31
Дурдуковська Ольга Іванівна. ??? — 16 (29 листопада) 1906 дружина протоієрея Федора, родичка Старицької-Черняхівської. 2, 31
Хохлов Віктор Гнатович 1912 — 21 березня 1942 начальник цеху заводу «Більшовик», під час радянсько-німецької війни був заступником секретаря Київського підпільного міськкому КП(б)У. Див. Сім'я Хохлових. 1, 18
Семпликевич Іван Тимофійович 15 вересня 1842, Чернігівщина — 1 грудня 1914 генерал-лейтенант артилерії. В походах не був. 2, 11
Ніцкевич Іван Васильович 23 вересня 1837 — 10 лютого 1914 протоієрей Володимирської церкви. З 1909 року у відставці. Переклав з польської книгу І. Галятовського «Месия праведний Иисус Христос». 2,14
Архангельсий Олександр Михайлович 23 листопада 1861, Тверщина — 29 серпня 1915 священик 166-го пішого Ровенського полку, учасник першої світової війни, дворянин. 3, 15
Нікітін Олександр Петрович 9 вересня 1878, Польща — 19 травня 1915 поручик, учасник першої світової війни, дворянин. 4, 15
Оппоков Микола Вікторович 18 грудня 1869, Київщина — 22 вересня 1908 капітан 165-го Луцького полку, учасник походу до Китаю у 1901 році і російсько-японської війни. Помер від рани, яку отримав випадково під час навчання від пострілу з револьвера, що був у кишені шаровар. 2, 27
Туманов Йосип Захарович 19 червня 1857, Закавказзя — 13 лютого 1898 поручик 131-го Тараспільського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років
Дубинський Георгій Миколайович 1900, Київська губернія — 1935 художник.
Марцишевський Іван Болеславович 4 лютого 1880, біля Воронежу — 6 жовтня 1914 штабс-капітан 165-го Луцького полку, сапер, учасник російсько-японської і першої світової воєн. В армії з 1900 року в 129-му Бессарабському полку, навчався в 3-й саперній бригаді, нагороджений орденом Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Був одружений з дворянкою Лідією Іванівною Рубець. Вбитий. 4, 22
Карпинський Дмитро Іванович 15 жовтня 1877, Київ — 19 серпня 1914 штабс-капітан 132-го Бендерського полку, учасник російсько-японської і першої світової воєн. В армії з 1895 року. Нагороджений орденом Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Походив з роду київських іконописців. Був одружений з саксонською підданою Юлією Іванівною Метц. Загинув у бою в Австрії. 3, 29
Виноградов Василь Васильович 11 грудня 1876 — 16 червня 1927 професор, доктор медицини. 4, 1
Разумовський Сергій Дмитрович 1860—1927 помічник інспектора шкіл. Син петербурзького педагога і музикознавця Дмитра Васильовича.
Богданович Іполіт Данилович 30 січня 1850, Поділля — 26 вересня 1911 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Син священика. 3а, 39
Проценко Лев Данилович 1859, Ніжин — 30 січня 1920 іконописець. Мав майстерню в Андріївській церкві Києва і там же жив. Його племінник — професор консерваторії Андрій Федорович Проценко, батько Людмили Проценко.
Силин Іов Іолович 1866 — 27 лютого 1915 капітан 47-го пішого Українського полку, учасник першої світової війни. Вбитий в бою.
Гаврилюк Петро Мелентійович 21 червня 1892 — 5 грудня 1937 учасник Жовтневого перевороту в Петрограді і громадянської війни в Україні, матрос. 3а, 45а
Похитонов Олександр Данилович 18 (24) липня 1874 — 19 (13) січня 1912 підполковник, учасник російсько-японської війни. 3, 38
Френкель Олександр Костянтинович 3 вересня 1879, Волинь — 23 травня 1913 прапорщик запасу, юдей, що прийняв православ'я. 8, 45
Тихонов Іван Родіонович 1860 — 20 липня 1917 колезький радник, працівник Південно-Західної залізниці. 3, 28
Шпетт Йосип Йосипович 11 лютого 1875 — 1 квітня 1942 георгіївський кавалер, підпоручик 131-го Тараспільського полку, учасник першої світової війни. 3, 35
Добровольський Леонід Павлович 21 серпня 1867, Кичинці — 17 вересня 1928 історик, києвознавець, педагог. 9, 59
Рибкін Олександр Данилович 12 грудня 1901, Донбас — 9 грудня 1955 доцент, кандидат технічних наук, завідувач кафедрою КПІ. 10, 13
Акава Сава Давидович 1888, Бердянськ — 14 лютого 1951 доцент-терапевт, винахідник. До 1917 року боровся з тифом, згодом з 1921 року до смерті працював у Києві завідувачем туберкульозного диспансеру. Винайшов апарат для піддування легенів. 14, 38
Маковійчук Євген Іванович 1925 — 5 жовтня 1950 партизан радянсько-німецької війни. 11, 10
Румницький Олександр Йосипович 1869 — 27 травня 1916 статський радник у відставці. 12а, 29
Румницька Ганна Григорівна 1875—1931 вдова статського радника. 12а, 29
Мищенко Михайло Омельянович 21 листопада 1901, Полтавщина — 8 лютого 1950 доцент-гідролог, інженер-меліоратор. Співавтор проекту «Регулювання запоави річки Ірпеня», Дніпрової набережної, укріплення схилів Дніпра в районі Києво-Печерської лаври і Володимирської гірки. В 1932 році створив у Київському гідромеліоративному інституті лабораторію по випробуванню берегових укріплень. Учасник радянсько-німецької війни. Був у війську польському, будував переправи. Мав орден Червоної Зірки, три медалі, два польські ордени. 11, 25
Кузьковська-Варкова Броня Ісаківна 25 грудня 1896 — 10 травня 1949 революціонерка. Була арештована. Член комуністичної партії з 1915 року. В 1916 році сиділа в Лук'янівській в'язниці. Учасниця громадянської війни. 14а, 15
Ольшевський Юрій Миколайович 6 березня 1902 — 8 червня 1950 професор Київського політехнічного інституту. 12, 18
Олехнович Хрисанф Єгорович 1846 — 27 березня 1910 колезький радник, начальник Черкаської поштово-телеграфної контори.
Ольшевський Микола Михайлович 30 січня 1872, Київщина — 15 грудня 1942 генерал-майор, суддя. Після 1917 року — юрисконсульт, викладав у школі командного складу мідіції. Син священика. Його дружина Олекандра Анатоліївна — вчитель гри на фортепіано. Вчила дітей Григорія Котовського. 15, 18
Підборський Павло Іванович 16 жовтня 1883, Київ — 7 березня 1944 дворянин.
Рабинович Борис Якович 15 січня 1904, Чернігівщина — 9 жовтня 1955 доцент-хімік, кандидат хімічних наук, інженер-майор. Учасник Громадянської війни і радянсько-німецької війни на Першому Українському фронті. З 1946 року в Київському політехнічному інституті на економічному факультеті. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеня, чотирма медалями. 16, 3
Нелідов Віктор Миколайович 1899 — 11 серпня 1959 доцент Київського автошляхового інституту.
Анісіменко Федір Олексійович 1895, Сумщина — 17 лютого 1951 доцент Київського політехнічного інституту, кандидат технічних наук. В 1910–1915 роках працював на Шосткинськму пороховому завод. Учасник Громадянської війни В 1934–1944 роках — доцент КПІ. З 1944 року до 1948 року у Львові. 15, 36
Дашкевич Микола Семенович 1870 — 30 листопада 1943 лікар. 15, 45
Малама Володимир Захарович 23 травня 1858–1928 український дворянин, статський радник. З 1901 року інспектор в'язниці в Казані. Його предки в 17 столітті вийшли з Молдови, були бунчуковими товаришами.
Тимофієв Ермінігільд Єгорович 1837 — 1 жовтня 1907 дійсний статський радник. 17, 4
Мурашко Микола Іванович 20 травня 1844, Глухів — 22 вересня 1909, Буча український художник і педагог. 3а, 43а
Пільчевський Олексій Іванович 2 жовтня 1892, Володимир-Волинський — 12 грудня 1952 письменник.
Сивай Олексій Володимирович 1 січня 1885, Чернігів — 9 липня 1961 доцент, інженер. 1, 2
Титов Федір Олександрович 1886, Калужчина — 1940 учасник громадянської війни в Росії на Далекому сході. В 1912 році прийшов до Хабаровська на заробітки. Включився в революційний рух. Заарештовувався. В 1818 році — комісар слідчої комісії. В партизанах до 1922 року. З 1935 року — в Києві, керував трестом «Укрцивільбуд». 14, 4
Щербина Олександр Мойсейович 10 лютого 1874, Прилуки — 7 січня 1934 професор філософії, тифлолог, психолог, брат математика Костянтина Щербини. 2, 2
Ділянка № 13-1
Моргілевський Іполит Владиславович 12 вересня 1889, Радовка — 7 грудня 1942, Київ інженер-технолог, історик архітектури, мистецтвознавець, педагог, професор, член-кореспондент Академії архітектури СРСР 11, 2
Яковлєв Євген Григорович 1880 — 13 січня 1935 перший директор Київського інженерно-будівельного інституту, революціонер-більшовик, учасник революційного повстання в Читі та один з організаторів Читинської республіки. 6, 11
Лур'є Олександр Юдимович 12 жовтня 1897, Климовичі — 24 травня 1958, Київ український акушер-гінеколог. Член-кореспондент АН УРСР. 2, 7
Покровська-Лур'є Олександра Олександрівна 16 квітня 1895 — 22 березня 1939 доцент-хірург, дружина професора Лур'є. 2, 7
Чаговець Василь Юрійович 30 квітня 1873, хутір Патичис — 19 травня 1941, Київ український радянський фізіолог, один з основоположників електрофізіології. Дійсний член АН УРСР. 4, 3
Москальов Митрофан Миколайович 14 січня 1873, Єлець — 20 серпня 1940, Київ український радянський хірург та уролог, доктор медичних наук.
Писемський Григорій Федорович 7 лютого 1862, Пирятин — 20 липня 1937 радянський лікар-гінеколог, доктор медицини, професор, Заслужений діяч науки УРСР. 3, 5
Крутень Євграф Миколайович 29 грудня 1890, Київ — 19 червня 1917, Плотича російський військовий льотчик, ас винищувальної авіації Першої світової війни, капітан. 2, 4
Нестеров Петро Миколайович 27 лютого 1887, Нижній Новгород — 8 вересня 1914, Воля-Висоцька російський льотчик, перший виконавець «петлі Нестерова». 2, 6
Образцов Василь Парменович 13 січня 1849 — 27 грудня 1920, Київ лікар-терапевт, заслужений ординарний професор, доктор медицини, дійсний статський радник, дворянин, один із засновників київської терапевтичної школи. 3, 9
Стражеско Микола Дмитрович 29 грудня 1876, Одеса — 26 червня 1952, Київ український терапевт. 3, 13
Стражеско Наталя Василівна 1878 — 18 травня 1938 при народженні Образцова. Дружина Миколи Стражнска. 3, 13
Томилін Сергій Аркадійович 7 жовтня 1877, Сувалки — 19 липня 1952 лікар-гігієніст, санітарний статистик, демограф та історик медицини. 4, 8
Гольдензон Абрам Борисович 24 ??? 1898–1946 головний інженер Київського облкомунгоспу, партизан громадянської війни. 4, 8
Ушинський Володимир Адамович 15 липня 1890 — 9 травня 1941 український дворянин. 5, 4
Вотчал Євген Пилипович 26 жовтня 1864, Боршна — 1 квітня 1937 український ботанік, фізіолог рослин, академік АН УРСР 5, 8
Кучеренко Павло Олександрович 27 жовтня 1882, Ростов-на-Дону — 28 травня 1936, Київ український радянський лікар-патологоанатом, доктор медичних наук. 5, 9
Влайков Георгій Федорович 1868 — 12 січня 1936 санітарний лікар, дворянин. 5, 10
Бернштейн Олександр Борисович 21 липня 1876 — 24 жовтня 1934 професор-дерматолог, терапевт Київського медичного інституту, директор Київського інституту удосконалення лікарів, який до 1941 року носив його ім'я. 5, 12
Гаєвич Катерина Петрівна 7 листопада 1885, Чернігів — 25 лютого 1938 доцент-хірург, офтальмолог. Працювала в Київському медичному інституті, лікарні Південно-Західної залізниці. 6, 5
Савич Володимир Миколайович 2 лютого 1886 — 30 січня 1955 доцент-хірург, представник українського старшинського роду. Перший в Україні провів операцію теракопластики та першу операцію на серці. Син поміщика із Чернігівщини. 6, 5
Лінниченко Микола Антонович 1876, Київ — 7 серпня 1939 професор Київського гідромеліоративного інституту. 7, 5
Бенецький Володимир Гнатович 18 лютого 1886–1940 лікар-гінеколог. 12, 3
Марзєєв Олександр Микитович 10 квітня 1883, Нижній Новгород — 1 лютого 1956, Київ учений-гігієніст, академік Академії медичних наук СРСР 2, 2
Усова Надія Петрівна 30 вересня 1921, Київ — вересень 1941 медсестра, учасниця оборони Києва в 1941 році. Захищала Київ як старша медсестра загону від заводу «Більшовик». Загинула в Голосієво. 15, 3
Де-Метц Георгій Георгійович 21 травня 1861, Одеса — 9 березня 1947, Київ український фізик і методист, авторитет в області радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах. 10, 4
Щоголев Іринар Михайлович 28 листопада 1873, Катеринославщина — 31 січня 1939 професор, учасник революції 1917 року.
Матіясевич Марія Степанівна 24 квітня 1899, Санкт-Петербург — 12 березня 1993 При народженні Маєвська. Вдова командарма, дворянка. Закінчила Петроградську консерваторію в 1918 році по класу фортепіано. З 1918 року — секретар, друкарка в штабі Червоної армії. З 1923 року проживала в Києві. В роки окупації Києва працювала перекладачем в адміністрації окупаційної влади. В 1944 році була арештована і вислана в Казахстан. Повернулась із заслання в 1949 році. Її батько Маєвський Степан Юліанович — адвокат, мати — княгиня Друцька. Її перший чоловік Володимир Любимов, дворянин, полковник царської армії, начальник штабу, репресований в 1937 році. З 1922 року вдруге в шлюбі за Михайлом Матіясевичем. 4, 2
Матіясевич Михайло Степанович 4 червня 1878, Смоленськ — 5 серпня 1941, Київ російський і радянський воєначальник. 4, 2
Безсмертний Володимир Адріанович 3 січня 1862[1][2], Київ — 6 серпня 1940 архітектор, художник, цивільний інженер, педагог. 1, 8
Ділянка № 13-2
Бензарь В. І. 1870—1933 скульптор. 7, 6
Симінський Костянтин Костянтинович 5 березня 1879, Брест-Литовськ — 13 червня 1932 інженер-дослідник будівельної механіки, професор 13, 4
Миткевич Олексій Євгенович 30 березня 1909 — 16 травня 1953 художник 14, 2
Шипович Костянтин Миколайович 24 лютого 1907 — 7 серпня 1942 композитор, піаніст, член Спілки композиторів України, автор багатьох музичних творів. 8, 15
Рудський Микола Олександрович 12 лютого 1902, Біла Церква — 9 вересня 1942 доцент-астроном. 8, 4
Ефрос Сергій Сергійович 13 лютого 1892, Київ — 9 серпня 1915 мічман, учасник першої світової війни. Загинув у бою на тральщику № 6 в Балтійському морі.
Совинський Вадим Васильович 3 квітня 1881, Київ — 3 квітня 1952 професор, зоолог. Був завідувачем кафедрою зоології в Київському університеті, ентомолог. Син професора Київського університету Василя Кириловича Совинського. 9, 14
Ракочі Антон Григорович 1867 — 8 грудня 1922 професор, доктор медичних наук. З 1903 року викладав в Київському університеті, Київському політехнічному інституті. Мав важливі наукові праці в галузі фізіології, п'ять з них видані в Берліні німецькою мовою.
Ракочі Володимир Антонович 1894—1942 науковець Інституту селекції.
Бем Георгій Олександрович 1868 — 9 червня 1942 лікар Лук'янівського пункту 5, 9
Різниченко Володимир Васильович 18 жовтня 1870, Валентіїв — †1 квітня 1932 український вчений у галузі четвертинної геології, геоморфології, тектоніки, гляціології, географії. 14, 13
Собкевич Антон Іванович 1883—1945 доктор медицини, фтізіатр, професор Київського медичного інституту, директор Інституту сухот. 10, 1
Садовський Феодосій Федорович 23 жовтня 1891 — 17 січня 1943 професор Київського політехнічного інституту. 4, 13
Садовський Федір Якович 1863 — 10 травня 1937 протоієрей. 4, 13
Піонтковський Аполінарій Адамович 22 травня 1881, Мінськ — 1 квітня 1943 професор-садовод. В 1909 році закінчим Тимирязівську академію, вдосконавлювався в Німеччині. Був директором Курської дослідної станції. В Києві мешкав з 1921 року, з 1924 року працював у Центральному ботанічному саду на Видубичах. 13, 11
Ігнатович Віктор Володимирович 1862 — 4 травня 1933 український громадський і державний діяч, економіст, фольклорист. 11, 1
Махлай Іван Захарович 1880—1936 іконописець Видубицького монастиря. 11, 13
Ділянка № 13-3
Дзюбинська-Пфейффер Аріадна Климентіївна 1899—1958 вдова академіка, лікар.
Дзюбинський Климент Іванович 21 січня 1854 — 17 квітня 1934 лікар, батько дружини академіка Пфейффера.
Тулуб Єлизавета Василівна 19 червня 1866 — 14 травня 1932 письменниця-аматорка, мати Зінаїди Тулуб. 12, 2
Тулуб Павло Олександрович 26 лютого 1862, Київ — 16 березня 1923, Київ український журналіст, поет, перекладач і громадський діяч. 12, 2
Шипович Микола Антонович 11 вересня 1881, Одеса — 13 грудня 1944 музикознавець. 10, 2
Старицька-Лоташевська Катерина Вікторівна 1887 — 29 липня 1951 лікар, учасниця першої світової війни. Під час радянсько-німецької війни залишилась з пораненими у Києві, допомагала виготовляти фіктивні довідки, що рятували від мобілізації і вивезення до Німеччини. Дружина професора М. М. Лоташевського. Походила з роду української інтелігенції Старицьких. 14, 12
Лоташевський Микола Миколайович 4 листопада 1877, Полтавщина — 4 грудня 1956 професор, інженер з водоканалізації, дворянин. Працював у Полтаві. З 1917 року жив у Києві. 14, 11
Клюшников Микола Петрович 28 червня 1874 — 22 липня 1949, Київ статський радник, товариш голови Київського суду, дворянин.
Сунцов Петро Васильович 20 липня 1875, В'ятка — 13 листопада 1949 співак-баритон, вчений-хімік. В 1900 році закінчив Московський університет, співу навчався в Італії у М. Баттістіні. На фронті першої світової війни втратив голос, працював на Київському хімічному заводі. Його дочка — професор Ірина Сунцова. 15, 1
Граве Дмитро Олександрович 6 вересня 1863, Кириллов — 19 грудня 1939, Київ математик, академік АН України, член-кореспондент РАН і почесний член АН СРСР.
Дурдуковський Сергій Федорович 23 січня 1880, Мирівка — 15 липня 1933, Київ співак (лірико-драматичний тенор), педагог, музично-громадський діяч, член музичного товариства імені М. Леонтовича.
Михайловський Іван Дмитрович 23 лютого 1874, Одеса — 6 листопада 1933 музикант-флейтист, професор. 6, 3
Пфейффер Георгій Васильович 24 жовтня 1872, Сокиринці — 10 вересня 1946, Київ український математик. Академік АН УРСР.