Спокуси Христа — Вікіпедія

Спокуси Христа — епізод з трьох синоптичних Євангелій у якому описано спокуси дияволом Ісуса Христа під час Його сорокаденного посту в пустелі, куди Він усамітнився після хрещення.

Євангеліє від Марка коротко описує цю подію, що слідувала зразу за Хрещенням Господнім:

Під час Хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух, який і повів його у пустиню, щоб на самоті, молитві і пості підготуватися до виконання місії, з якою він прийшов на землю. Ісус був у пустині де «Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.» (Лк. 4:2). Тоді приступив до нього Диявол і трьома спокусами спробував звабити його на гріх, як і будь-яку людину. У Євангеліях від Луки та Матея спокуси зображені однаково і розділені на три спроби:

Згадані у Євангеліях фрази мають символічний зв'язок із Старим Завітом. Нагадування про «сорок днів та сорок ночей» часто пов'язується із Книгою Вихід: «І ввійшов Мойсей у середину хмари, і вийшов на гору. І Мойсей пробував на горі сорок день та сорок ночей.» (Вих 24:18).

Книга Псалмів — «91:10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться 91:11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх.» (Пс 91:10-11).

Книга Повторення закону (рос. Второзако́ние):

• «8:2 І будеш пам́ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні. 8:3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.» (Втор 8:2-3)
• «5:8 Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. 5:9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене.» (Втор 5:8-9)
• «Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.» (Втор 6:13)
• «6:14 Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших. 6:15 бо Господь, Бог твій Бог заздрісний посеред тебе; щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі. 6:16 Не будете спокушати Господа, Бога вашого, як спокушали ви в Массі.^[1]» (Втор 6:16)

За церковною традицією місцем, де Ісус провів сорок днів у пості і був спокушуваний дияволом, вважається гора біля Єрихону. Гора має висоту 380 метрів і іменується християнами Горою Спокус або Каранталь. Хрестоносці відвоювали цю область у 1099 році та побудували дві церкви на цьому місці: одну в печері на пів-дорозі до скелі, а другу на вершині гори. Вони називали це місце «Mons Quarantana» (від Quaranta — сорок), тобто за кількістю днів перебування там Ісуса у пості. Сучасний грецький православний чоловічий монастир побудований у 1894 році на Горі Спокус на висоті 350 метрів над рівнем моря. Перший монастир на цьому місці заснований у IV столітті, його внутрішні приміщення вирубані в скелі, а в печері, де за переказами перебував Христос під час свого перебування в пустелі, влаштована каплиця.

Латинська молитва Vade retro^[ru] (див також en:Of Exorcisms and Certain Supplications)

Спокуса Святого Антонія (Мікеланжело)

Спокуса святого Антонія (Босх)

Мара випробовує Будду

Спокуси Христа у Catholic Encyclopedia [Архівовано 29 січня 2012 у WebCite](англ.)

• Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
• Д. Ріцціотті, Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Переклад о. Л. Гайдуківського. Рим. 1979. 710 ст.

1. ↑ І назвав він ім́я того місця: Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: Чи є Господь серед нас, чи нема? (Вих. 17:7)