Silphiodaucus hispidus — Вікіпедія

Silphiodaucus hispidus

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Scandiceae
Рід: Silphiodaucus
Вид: S. hispidus
Silphiodaucus hispidus
(M.Bieb.) Spalik, Wojew., Banasiak, Piwczynski & Reduron, 2016
Синоніми
Laserpitium hispidum M.Bieb.
Посилання
Віківиди: Silphiodaucus hispidus
IPNI: 77158623-1
NCBI: 2652709

Silphiodaucus hispidus (стародуб шорстковолосистий як Laserpitium hispidum[1] чи стародуб щетинистий як Laserpitium hispidum[2] — вид рослин родини окружкові (Apiaceae), поширений у східній Європі й західній Азії.

Багаторічна трав'яниста рослина 50–150 см заввишки. Стебла доверху опушений рідкісними довгими білими відсталими волосками. Листки тричі перисторозсічені. Кінцеві часточки листків клиноподібно-яйцеподібні, надрізано пильчасті. Зонтики з 20–30 відстовбурчено-волосистими променями; обгортки і обгорточки з ланцетних, з країв широко перетинчастих, при плоди невідігнутих листочків. Квітки жовті. Плоди жорстко волосисті, еліпсовидо-довгасті, ≈ 6 мм довжиною і 4 мм шириною, з прозорими блискучими, на краю гребінчато-зубчастими ребрами[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у східній Європі й західній Азії[3][4].

В Україні вид зростає на крейдяних і вапнякових схилах, в лісах і серед чагарників — в Донецькому Лісостепу і Степу (північний схід) рідко; в гірському Криму часто. Ефіроолійна рослина[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Laserpitium hispidum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 239. (рос.)(укр.)
  3. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 05.02.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 05.02.2019. (англ.)