Студентська вулиця (Київ) — Вікіпедія

Студентська вулиця Київ
Місцевість	Лук'янівка
Район	Шевченківський
Колишні назви
Дика
Загальні відомості
Протяжність	180 м
Координати початку	50°27′28.8″ пн. ш. 30°29′14.7″ сх. д. / 50.45800° пн. ш. 30.48742° сх. д. / 50.45800; 30.48742
Координати кінця	50°27′32.4″ пн. ш. 30°29′22.5″ сх. д. / 50.45900° пн. ш. 30.48958° сх. д. / 50.45900; 30.48958
поштові індекси	04050
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лук'янівська»
Автобуси	А 119 (по Глибочицькій вулиці)
Трамваї	Т 14, 18 (по Глибочицькій вулиці)
Тролейбуси	Тр 6, 16, 18, 19, 19Д, 33 (по вулиці Січових Стрільців)
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11631
У проєкті OpenStreetMap	r2152200
Мапа
Студентська вулиця у Вікісховищі

Студе́нтська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Лук'янівка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Пилипівської вулиці. На деяких сучасних мапах продовжена до Глибочицької вулиці.

Прилучається Пилипівський провулок.

Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття (існують відомості щодо плану її прокладання за 1838 рік), мала назву Дика, від прізвища власника садиби в цій місцевості Диковського (Дикого, Дикова). Його ім'ям на початку XX століття звався також Диковський узвіз (тепер Смородинський узвіз), де була розташована інша садиба цього домовласника. Сучасна назва — з 1938 року^[1] (повторна постанова про перейменування — у 1944 році^[2]).

У 1912-1917 роках тут розміщувався один з перших стаціонарних стадіонів Російської імперії - Спортивне поле.

На вулиці збереглося кілька старовинних будинків, зведених на початку XX століття.

Будинок № 3 належав технікові шляхів сполучень В. І. Русакову. Автором проекту, ймовірно, був інженер І. Мацнєв (Мацнув), який працював у Службі рухомого складу тяги і майстерень Управління Південно-Західної залізниці. Двоповерховий будинок зведений у 1911 році у стилі модерн; є цікавим зразком споруди для власника із середньозабезпечених верств населення.

Будинки № 5 та № 5-А складають садибу початку XX століття. Забудова садиби, яка спершу належала домовласнику П. Ясногурському, велася з 1900 року, коли був зведений головний будинок — двоповерховий, дерев'яний, обкладений цеглою. У 1907 році новим власником садиби став селянин С. Поскрипка, який розширив межі ділянки, перебудував головний будинок та звів у глибині подвір'я флігель. Головний будинок (№ 5) зведений у цегляному стилі з елементами неоренесансу, флігель (№ 5-А) — у модернізованих формах історизму.

Будинок № 7 зведений у 1914 році у стилі модерн, будинок № 11 зведений у 1911 році як прибутковий, будинок № 6 зведений у 1903 році.

• буд. № 9 — меморіальна дошка на честь Д. Д. Чауса (1931–1998), заслуженого працівника МВС, керівника Управління охорони при УВС міста Києва, який працював у цій будівлі.
• буд. № 12/14 — меморіальна дошка на честь Д. Ф. Мороза (1905–1992), Героя Соціалістичної Праці, який мешкав у цьому будинку у 1968–1992 роках.

• Вища рада юстиції (буд. № 12-А). Будинок був введений в експлуатацію в жовтні 2013 року.
• Управління Державної служби охорони в м. Києві (буд. № 9)

• 
  Будинок № 3
• 
  Будинок № 5
• 
  Будинок № 6
• 
  Будинок № 7
• 
  Будинок № 9
• 
  Будинок № 11
• 
  Поблизу перехрестя з Пилипівським провулком

• 
  Меморіальна дошка на честь Дмитра Чауса
• 
  Меморіальна дошка на честь Дмитра Мороза

Студентська вулиця у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Файли у Вікісховищі?

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 160.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 216. — ISBN 5-88500-070-0.

• Студентська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 268. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
• Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 2: М-С [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 834, 1082–1083, іл. — ISBN 966-95478-2-2.
• Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 203. — ISBN 978-966-8999-05-5.

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.