French
DeutschСухий Єланець — Вікіпедія
| село Сухий Єланець | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Миколаївська область | ||||
| Район | Миколаївський район | ||||
| Громада | Сухоєланецька сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1871 | ||||
| Населення | 1002 | ||||
| Площа | 2,868 км² | ||||
| Густота населення | 349,37 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 56640 | ||||
| Телефонний код | +380 5167 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°22′10″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 47.36944° пн. ш. 31.99056° сх. д.Координати: 47°22′10″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 47.36944° пн. ш. 31.99056° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 51 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 56640, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Сухий Єланець, вул. Каганова, 37 | ||||
| Карта | |||||
  Сухий Єланець | |||||
 Сухий Єланець | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
Сухи́й Єлане́ць — село в Україні, у Миколаївському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Сухоєланецької сільської громади. Населення становить 1002 особи.
Розташована на однойменній річці Сухий Єланець, що протікає старовинною балкою Рошковата, що тягнеться степами на десятки кілометрів з півночі на південь. Іншою історичною назвою Сухого Єланця була Причепівка (достеменно невідомо, котра з них була ранішою; так, станом на 1896 рік зветься саме Причепівкою).
У 1820-1850-ті роки ця місцевість входила до складу Херсонських (Південних) військових поселень. Першим історичним попередником Сухого Єланця був, вочевидь, так званий хутір Танасевича, фіксований тут у 1840-1850-х рр. Після скасування поселень увійшов до складу Новоодеської волості Херсонського повіту.
Імовірно тим самим хутором Танасевич було невеличке поселення неподалік німецької колонії Рошковатої (вочевидь, входила до її складу, існувала принаймні в 1860-ті роки, зафіксована на т. зв. мапі Шуберта). Власне колонія Рошковата знаходилася дещо південніше від теперішнього села. Втім, з невідомих причин, урядова статистика кінця XIX століття виникнення Сухого Єланця датувала лише 1871 роком. Вочевидь, німецьких поселенців в зв'язку з осадженням Сухого Єланця було переселено до інших осад. Відтак на цьому місці було оселено українські родини.
Власне селище Сухий Єланець засноване мешканцями навколишніх сіл та мігрантами з Київської та Чернігівської губерній. Земельний обшир, на якому виникло село, офіційно звався 14 ділянкою т. зв. Сухоєланецької скарбово-чиншової статті (фонду незаселених чи малозаселених територій з числа земель колишніх військовопоселенських земель). У перші десятиліття свого існування (принаймні до жовтневого перевороту) паралельно Сухий Єланець називався іще Причепівкою.
Станом на 1886 рік у селі Ново-Одеської волості мешкало 222 особи, налічувалось 50 дворів, молитовний будинок, школа, лавка[1].
1887 року в Сухому Єланці відкрито та освячено православну церкву на честь Св. Марії Магдалини, парафія якої обіймала вірян з кількох навколишніх сіл. У січні 1930 року сільську святиню було спаплюжено — спалено ікони, хоругви, богослужбові книги, інше церковне начиння.
Мешканці села потерпали в роки Голодомору, втім — за свідченнями тих, хто вижив, у селі, завдяки їдальні, врятувалися біженці з інших сіл. Принаймні кілька сухоєланчан стали жертвами сталінських репресій.
1944 року в селі певний час розташовувався штаб радянського воєначальника, згодом — маршала Василевського.
У 1950-ті роки до Сухоєланецької сільради включено село Суворівку.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 984 особи, з яких 443 чоловіки та 541 жінка.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 996 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,31 % |
| російська | 2,30 % |
| молдовська | 1,30 % |
| вірменська | 0,90 % |
| угорська | 0,10 % |
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Л. T. Масенко. Про походження і правопис назви Яланець
 | Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||
