Сфагнум болотний — Вікіпедія

Сфагнум болотний
Sphagnum palustre
Sphagnum palustre
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Мохи (Bryophyta)
Клас: Сфагнопсиди (Sphagnopsida)
Порядок: Сфагнові (Sphagnales)
Родина: Сфагнові (Sphagnaceae)
Рід: Сфагнум (Sphagnum)
Вид: Сфагнум болотний
Sphagnum palustre
L., 1753
Синоніми
* Sphagnum cymbifolioides Breutel
Посилання
Вікісховище: Category: Sphagnum palustre
Віківиди: Sphagnum palustre
EOL: 373667
ITIS: 15692
NCBI: 13805

Сфагнум болотний (Sphagnum palustre) — вид мохів родини сфагнові (Sphagnaceae).

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Росте у заболочених лісах, на болотах у Європі, Азії, Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії. В Україні зустрічається повсюдно.

Рослина має кволе галузисте стебло, висотою до 20 см, яке весь час наростає верхівкою і відмирає у нижній частині. Такі стебла не мають ризоїдів і утворюють подушкоподібні дернини різного розміру. На стеблі пучками зібрані бічні галузки, щільно вкриті листками, розташованими густою спіраллю. У верхній частині стебла розміщені короткі пагони, які утворюють щільну верхівкову голівку (у діаметрі 15-20 мм). Частина верхівкових голівок спрямована у різні боки, інша частина звисає донизу вздовж стебла.

Листки двох типів — стеблові та галузкові, різноманітні за формою (довжиною до 2 мм і шириною 0,5-1 мм), але спільними для них є одношарова листкова пластинка та відсутні жилки. Сфагнум болотний — надзвичайно гігросопічна рослина. Внаслідок вбирання води маса його може збільшитись у 15-20 разів.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Як і всі мохи він розмножується спорами, що утворюються внаслідок мейозу у спорогонах. Статеві органи розташовані поблизу верхівки стебла на окремих галузках. Антеридіальні галузки відрізняються від звичайних більшою товщиною та більш яскравим забарвленням. У пазухах листочків на довгих ніжках розташовані овальні антеридії. Після запліднення утворюється кулеподібна коробочка, яка сидить на псевдоніжці. Спорогон, у якому дозріли спори, відкривається круглою кришечкою. Внаслідок проростання спори утворюється протонема з ризоїдами, на якій з бруньок виростають нові рослини.