Східний Пакистан (бенг. পূর্ব পাকিস্তান, урду پاکستان) — провінція Пакистану в період з 1947 до 1971 року. Східний Пакистан було утворено під час розділу Бенгалії на підставі «Плану Маунтбеттена» за часів Британської Індії 1947 року. Східна Бенгалія стала частиною Домініону Пакистан, а 1956 року була перейменована на Східний Пакистан. 1971 року Східний Пакистан здобув незалежність після кривавої народно-визвольної війни, ставши державою Бангладеш.
Термін повноважень | Головний міністр Східного Пакистану[1] | політична партія |
серпень 1955 — вересень 1956 року | Абу Хуссейн Саркар | Крішак-шрамік |
вересень 1956 — березень 1958 року | Атаур Рахман Хан | Авамі Ліг |
березень 1958 року | Абу Хуссейн Саркар | Крішак-шрамік |
березень — 18 червня 1958 року | Атаур Рахман Хан | Авамі Ліг |
18 червня — 22 червня 1958 року | Абу Хуссейн Саркар | Крішак-шрамік |
22 червня — 25 серпня 1958 року | губернатор виконував обов'язки головного міністра | |
25 серпня — 7 жовтня 1958 року | Атаур Рахман Хан | Авамі Ліг |
7 жовтня 1958 року | Посаду було скасовано | |
16 грудня 1971 року | Провінція припинила своє існування | |
- ↑ а б Ben Cahoon, WorldStatesmen.org. Bangladesh. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 16 травня 2012.