Рота поліції «Січеслав» — Вікіпедія

Рота патрульної служби поліції особливого призначення «Січеслав»
Нарукавний знак роти
На службіквітень 2014 — квітень 2024
КраїнаУкраїна Україна
Належність МВС
Вид Національна поліція
Типполіція особливого призначення
Рользабезпечення публічної безпеки та охорона громадського порядку, контрдиверсійні заходи, участь в антитерорестичних операціях
Чисельністьрота
Гарнізон/ШтабДніпро
Війни/битвиРосійсько-українська війна
Командування
Командир ротиХолшевнік Іван Миколайович
Знаки розрізнення
Нарукавний знак роти поліції «Січеслав» 2014 року
Емблема батальйону МВС України «Січеслав»

Рота «Січеслав» — спецпідрозділ патрульної служби поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Історія

[ред. | ред. код]

14 квітня 2014 року в Запоріжській області, для захисту України від збройної агресії РФ, на базі козацької організації РГО «Новокодацька сотня Кодацької паланки війська Запорозького низового» був створений добровольчий батальйон «Січеслав». В червні того ж року батальйон був підпорядкований ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Пізніше до батальйону приєдналися і інші козацькі організації — Верхньодніпровська та Старо-Самарьська сотні Кодацької паланки, Інгульська паланка та інші козацькі формування.

Після підпорядкування МВС батальйон було переведено в Дніпропетровську область для захисту м. Дніпро. До основних задань батальйону на той час відносилися затримання сепаратистів на під'їздах до м. Дніпра, створення системи захисту міста та області від терористичної загрози (формування системи блок-постів та єдиної дислокації формування), участь у антитерорестичних операціях, що проводилися Службою безпеки України.

В 2015 році після прийняття Закону України «Про Національну поліцію» батальйон було переведено в структуру Національної поліції Дніпропетровської області, а його чисельність була оптимізована до розміру роти.

В період з 2014 по 2024 роки бійці роти займалися охороною громадської безпеки в м. Дніпро, а також у взаємодії із Збройними силами України іивонували бойові завдання по знешкодженню збройних формувань РФ поблизу Мар'їнки, Красногорівки, Авдіївки, Торецька, Новгородського, Світлодарська та інших населених пунктів Донецької області.[1]

Від почату повномасштабного вторгнення РФ, що почалося 24 лютого 2022 року, поліцейські різних служб, в тому числі і підрозділів особливого призначення всіх областей України встали до оборони і захисту держави. Бійці роти патрульної служби поліції особливого призначення «Січеслав» не стали винятком та активно виконували завдання по захисту України від російських загарбників.

У 2023 році були прийняті зміни до Закону України «Про Національну поліцію України» (п. 4 ст. 24), у зв’язку з чим українські поліцейські особливого призначення можуть брати участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

В квітні 2024 року реагуючи на одиничний та неприпустимий факт, що мав місце у Дніпропетровській області (відмова одного із спецпідрозділів виконувати завдання із оборони держави), керівництвом Національної поліції було прийняте рішення про розформування підрозділів поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області, та всі спецпризначенці були переведені до штурмової бригади Національної поліції «Лють» в порядку ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію».

Командування

[ред. | ред. код]
  • 2014 — підполковник міліції Портянко Владислав Григорович.[2][3]
  • 2015 — Микола Вишневецький,[джерело?] В.о.
  • 2016 — Василь Федорович Бойко.[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У Мар'їнці та Красногорівці настрої у людей не проукраїнські, - Аброськін – новини Донбасу. www.depo.ua (укр.). 9 вересня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 28 травня 2021.
  2. Рецепти відновлення миру на сході України від командирів батальйонів «Січеслав» та «Дніпро». Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.
  3. В Днепропетровске сформировали еще один спецбатальон «Сичеслав». Сайт Днепропетровска 056.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]