Промислова територіальна система — Вікіпедія

Промисло́ва територіа́льна систе́ма (ПТС) — це системні форми територіальної організації промисловості.

У масштабах країни можна виділити шість типів ПТС^[1]:

• елементарні — окремі виробництва або їх територіально стійкі об'єднання разом з мережею горизонтальних зв'язків — з матеріально-технічного постачання й збуту продукції, трудових тощо;
• багатостадійні, які утворюються при інтеграції елементарних ПТС на основі вертикальних зв'язків — з кооперування й комбінування виробництва, зокрема територіального;
• спеціалізовані, які виникають внаслідок зосередження і взаємодії у певному ареалі — локальному, мікро-, мезо-, макрорайонному, зональному — елементарних і багатостадійних ПТС однієї галузі (підгалузі) або кількох взаємопов'язаних галузей;
• інтегральні, які близькі до спеціалізованих, але формуються на основі елементарних і багатостадійних ПТС різних галузей;
• регіональні, що формуються переважно в адміністративно-економічних регіонах внаслідок закономірностей регіональної інтеграції виробництва та регіональної цілісності на основі спеціалізованих та інтегральних ПТС; нарешті,
• національна ПТС, яку можна розглядати як цілісну функціональну систему (комплекс), що утворюється зі спеціалізованих ПТС загальнодержавного масштабу або регіональних промислових систем (комплексів).

• АПК, агропромислова інтеграція
• ВЕЗ
• СЕЗ
• Галузевий і територіальний принцип управління
• галузево-територіальна система управління
• Інноваційний парк

• Територіально-виробничий комплекс // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 174.

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.