Тассілон I — Вікіпедія

Тассілон I (*Tassilo I, бл. 560—610) — король Баварії у 593/595—610 роках.

Походив з роду Агілольфінгів. Молодший син Гарібальда I, герцога Баварії, та Вульдетради (доньки Вако, короля лангобардів). Народився близько 560 року. За правління батька не відігравав великої ролі. У 589 році внаслідок вторгнення франків вимушений був перебратися до королівства лангобардів в Італії.

У 593 році батько та брат Грімоальд, що були співправителями, загинули або померли в результаті війни з франками. Хільдеберт II, король Австразії, визнав Тассілона I королем Баварії. Обставини цього не відомі. В подальшому тим не менш іменувався герцогом.

Про взаємини з франками достеменно невідомі. Втім знано, що Тассілон I в цілому проводив самостійну політику. У 595 році він рушив в землі карантан та чехів на території сучасних Східного Тіроля і Каринтії, звідки повернувся з перемогою і великою здобиччю. Радість від цієї перемоги виявилася недовгою.

Проте у наступному поході зазнали нищівної поразки від аварського кагану, сюзерену слов'янських племен. Втім, коли саме це сталося — невідомо. Можливо також, що в цій битві герцог Баварії загинув. Тоді це сталося у 610 році, оскільки в цей рік повідомляється про смерть Тассілона I.

Йому успадковував його син Гарібальд II.

• Rudolf Reiser: Tassilo I. In: Karl Bosl (Hrsg.): Bosls bayerische Biographie. Pustet, Regensburg 1983, ISBN 3-7917-0792-2, S. 771