Тахіриди — Вікіпедія
Тахіриди | |
Дата створення / заснування | 821 |
---|---|
Офіційна мова | перська |
Столиця | Мерв і Нішапур[1] |
Час/дата припинення існування | 873 |
Тахіриди у Вікісховищі |
Тахіриди (перс. سلسلهی طاهریان) — династія перського походження[2][3], що між 821 та 873 роками правила провінцією Хорасан Аббасидського халіфату, а також Багдадом з 820 по 891 рік. Засновником династії був Тахір ібн Гусейн, полководець халіфа аль-Мамуна. Столиця Хорасану спочатку була в Мерві, але потім змістилася в Нішапур. Хоча Хорасан залишався частиною Аббасидського халіфату, Тахіриди правили в ньому практично незалежно[4].
873 року Тахіриди поступилися правлінням Саффаридам. Тахіриди продовжували виконувати обов'язки управителів Багдада до 891 року.
- ↑ English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- ↑ Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 91.
- ↑ Sectarian and national movements in Iran, Khurasan and Transoxanial during Umayyad in early Abbasid times, F. Daftary, History of Civilizations of Central Asia, Vol. IV, 57.
- ↑ Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 90.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |