Тернопільська дирекція залізничних перевезень — Вікіпедія

Тернопільська дирекція залізничних перевезень (ДН-2)
ТипСписок дирекцій Укрзалізниці і підприємство
СпеціалізаціяЗдійснення перевезень пасажирів, вантажу, вантажобагажу та пошти у визначеному регіоні
Попередник(и)Тернопільське відділення Львівської залізниці
Засновник(и)«Укрзалізниця»
Штаб-квартираТернопіль, проспект Степана Бандери, 6[1]
Територія діяльностіУкраїна Україна, Тернопільська область, частини Івано-Франківської, Львівської областей
ФіліїРегіональна філія «Львівська залізниця»
Ключові особиГавура Микола Йосипович
ПродукціяТранспортні послуги
ПослугиПослуги внутрішньодержавних перевезень вантажів, обслуговування пасажирів і надання послуг пасажирам
Холдингова компаніяЛьвівська залізниця
railway.lviv.ua/railway/dn-2/
CMNS: Тернопільська дирекція залізничних перевезень у Вікісховищі

Тернопільська дирекція залізничних перевезень — одна з п'яти дирекцій Львівської залізниці.

Історія

[ред. | ред. код]

12 грудня 1870 року залізниця сполучила Тернопіль (залізничний вокзал) зі Львовом.

Приймальна комісія дійшла до висновку, що магістраль Золочів — Тернопіль можна відкрити для товарних перевезень і обмежено для пасажирських. Її протяжність була 64,43 км. Вартість будівництвва 1 км — 102 тисячі 713 золотих ринських. Будувала акціонерна компанія «Цісарсько-королівської привілейованої галицької залізниці Карла-Людовіка». Її відкрито 22 грудня 1870 року для товарних перевезень, 1 серпня 1871 — для пасажирських, а 4 жовтня 1871 року відкрито лінію Тернопіль — Підволочиськ.

Залізниця через Тернопіль сполучала Австрію з Російською імперією.

До початку Першої світової війни пролягла розгалужена мережа залізниць: Тернопіль — Копичинці — Гримайлів, Тернопіль — Великі Бірки — Скалат — Гримайлів, Тернопіль — Чортків — Заліщики, Тернопіль — Копичинці — Бучач, Чортків — Іване-Пусте.

У 1915—1916 роках прокладено Гусятинську військово-стратегічну залізницю. Устаткування для будівництва колій замовляли на фабриках і заводах Австро-Угорщини, Великої Британії, Німеччини. Основними акціонерами були держава, частково комунальні осередки, місцева влада і приватні особи.

З 1925 року власник — підприємство «Польська державна залізниця». Залізничні лінії Тернопільщини належали до Львівської та Станіславської дирекцій. Від грудня 1939 року: діяли Тернопільське відділення Львівської залізниці, згодом — відділок, нині — Тернопільська дирекція залізничних перевезень Львівської залізниці.

У 1985 році Тернопільська дирекція об'єднана із Львівською дирекцією. 1993 року відбулося відновлення Тернопільської дирекції зі складу Львівської, яку скасували через складність управління персоналом і експлуатаційною роботою. У 1993 році річне навантаження складало 55 325 вагонів на рік (за 2018 рік — 78 667 вагонів) і тоді штат був більший на 259 працівників. Порівняно із 2007 роком обсяги роботи зросли у декілька разів (у 2007 році навантаження було 28 426 вагонів/рік, 2018 року — 78 667 вагонів/рік), а штат зменшився на 137 чоловік. Відповідно, виросла продуктивність праці, зокрема, щодо рівня 2007 року виконана на 118,5 % та щодо показників до 2017 року — 121,6 %. На дирекції не перший рік підтверджуються динаміка збільшення навантаження і вивантаження вантажів.

У лютому 2019 року постало питання щодо реорганізації Тернопільської дирекції і об'єднання її з Львівською дирекцію, що спричинило соціальну напругу серед працівників залізничного транспорту, на думку яких, об'єднання дирекцій не дасть очікуваного ефекту і вагомого внеску щодо покращення функціонування залізничного транспорту в Тернопільському регіону і призведе до негативного впливу на роботу залізничного транспорту[2].

Структура

[ред. |