Тодзьо Хідекі — Вікіпедія

Тоджо Хідекі яп. 東条英機
Прем'єр-міністр Японії
18 жовтня 1941 — 22 липня 1944
Монарх:	Хірохіто
Попередник:	Фумімаро Коное
Наступник:	Куніакі Коїсо
Міністр армії Японії
22 липня 1940 — 22 липня 1944
Прем'єр-міністр:	він сам
Монарх:	Хірохіто
Попередник:	Сюнроку Хата
Наступник:	Хадзіме Сугіяма
Народження:	30 грудня 1884(1884-12-30) Токіо, Японська імперія
Смерть:	23 грудня 1948(1948-12-23) (63 роки) Токіо, Японія
Причина смерті:	повішення
Поховання:	Святилище Ясукуні
Національність:	японець
Країна:	Японська імперія
Релігія:	синто
Освіта:	Військова академія армії Японії Вища військова академія армії
Партія:	незалежний політик (до 1940) Асоціація допомоги трону (з 1940) Тосейха
Батько:	Хіденорі Тодзьо
Мати:	Тітосе Тодзьо
Шлюб:	Katsuko Tōjōd
Діти:	троє синів та четверо доньок
Військова служба
Роки служби:	1905–1945
Приналежність:	Японська імперія
Рід військ:	піхота
Звання:	Генерал
Командував:	Генеральний штаб армії Японії
Битви:	Російсько-японська війна Перша світова війна Японська інтервенція в Росії Прикордонні конфлікти з СРСР Японсько-китайська війна Друга світова війна
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Тоджо́ Хіде́кі (яп. 東条英機, とうじょうひでき; 30 грудня 1884, Токіо, Японська імперія — 23 грудня 1948, Токіо, Японія) — японський політичний,державний та військовий діяч, генерал Імперської армії Японії, випускник Військової академії армії та Вищої військової академії армії, диктатор. Авторитарно керував Японією в часи Другої світової війни, одночасно обіймаючи посади прем'єр-міністра та міністра армії. Був активним послідовником ідей японського націоналізму та мілітаризму. Після капітуляції Японії був заарештований союзниками та звинувачений у воєнних злочинах, представ перед Токійським трибуналом, за вироком якого був страчений через повішення. Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.

Тодзьо Хідекі народився 30 липня 1884 року в кварталі Хаябуса району Кодзіматі міста Токіо^[1], в родині лейтенанта Тодзьо Хіденорі та його дружини Тітосе. Рід хлопця походив з самураїв Моріока-хану на території префектури Івате.

• 1 квітня 1897: поступив до середньої школи Дзьохоку^[2] в Токіо
• 1 вересня 1899: поступив до Токійського кадетського корпусу армії Японії^[3].
• червень 1904: поступив до Військової академії армії Японії.
• 30 березня 1905: закінчив Військову академію. За результатами випускних іспитів посів 10 місце серед 360 однокурсників.
• 21 квітня 1905: отримав звання молодшого лейтенанта Імперської армії Японії. Прикріплено до запасної частини 3-го гвардійського піхотного полку.
• квітень 1911: одружився з Іто Кацуко.
• 1914: підвищено до звання капітана Імперської армії Японії. Призначено на командира роти 3-го гвардійського піхотного полку.
• грудень 1914: закінчив Вищу військову академію армії Японії. Призначено на ад'ютанта до Міністерства армії.
• серпень 1919: послано військовим аташе до Швейцарії.
• серпень 1920: підвищено до звання майора Імперської армії Японії. Відправлений військовим аташе до Німеччини.
• 28 листопада 1922: призначений на посаду викладача стратегії і тактики у Вищій академії армії Японії.
• 5 жовтня 1923: паралельно призначений членом Генерального штабу армії Японії.
• 23 жовтня 1923: паралельно призначений членом дослідницького відділу Піхотного училища армії Японії.
• 20 серпня 1924: підвищений до звання підполковника Імперської армії Японії.
• 23 березня 1926: призначений членом головного інженерного відділу армії Японії і членом Військового відділу Міністерства армії.
• 30 березня 1926: повторно призначений на посаду викладача стратегії і тактики у Вищій академії армії Японії.
• 8 березня 1928: призначений головою мобілізаційного бюро Координаційного відділу Міністерства армії.
• 10 серпня 1928: підвищений до звання полковника Імперської армії Японії.
• 1 серпня 1929: призначений командиром 1-го піхотного полку.
• 1 серпня 1931: призначений головою першого відділу Генерального штабу армії Японії.
• 25 вересня 1931: паралельно призначений членом дослідницького відділу Училища зв'язку та Автомобільного училища армії Японії.
• 18 березня 1933: підвищений до звання генерал-полковника Імперської армії Японії.
• 1 серпня 1933: призначений інспектором арсеналів армії Японії.

• 22 листопада 1933: призначений головою Військового інспекційного відділу Міністерства армії.
• 5 березня 1934: призначений головним секретарем Військової академії армії Японії.
• 1 серпня 1934: призначений командиром 24-ї піхотної бригади.
• 1 серпня 1935: прикріплений до командного штабу 12-ї дивізії армії Японії.
• вересень 1935: призначений начальником військової поліції Квантунської армії і головою поліцейських справ Квантунського відділу Міністерства армії.
• грудень 1936: підвищений до звання генерал-лейтенанта Імперської армії Японії.
• вересень 1937: призначений командиром штабу Квантунської армії.
• травень 1938: призначений заступником міністра Міністерства армії Японії.
• грудень 1938: призначений генеральним інспектором авіації.
• 29 квітня 1940: нагороджений Орденом вранішнього сонця зі стрічкою.
• 19 липня 1940: взяв участь у нараді в маєтку Текіґай^[4] разом із Коное Фумімаро, Йосідою Дзенґо та Мацуокою Йосуке щодо утворення нового кабінету міністрів.
• 22 липня 1940: призначений міністром армії в кабінеті Коное
• 12 жовтня 1941: взяв участь у черговій нараді в маєтку Текіґай.
• 18 жовтня 1941: підвищений до звання генерала Імперської армії Японії. У зв'язку з відставкою кабінету Коное призначений 40-м прем'єр-міністром Японії. Паралельно продовжував займати пост міністра армії.
• 18 лютого 1942: взяв участь у Перших національних зборах з нагоди святкування військових перемог.
• 1 вересня 1942: тимчасово призначений міністром закордонних справ Японії (до 17 вересня 1942)
• 20 квітня 1943: тимчасово призначений міністром культури Японії (до 23 квітня 1943)
• 8 жовтня 1943: тимчасово призначений міністром промисловості Японії (до 1 листопада 1943)
• 21 жовтня 1943: взяв участь у Святі проводів студентів на фронт.
• 1 листопада 1943: ліквідував Міністерство промисловості, замість якого сформував Міністерство озброєнь. Призначений на посаду міністра новоствореного міністерства.
• лютий 1944: паралельно призначений головою Генерального штабу армії Японії.
• 22 липня 1944: пішов у відставку, склавши з себе повноваження прем'єр-міністра та міністра армії Японії.
• 11 вересня 1945: у зв'язку з поразкою Японії у Другій світовій війні спробував застрелитися. Врятований у 98-й лікарні армії Японії.
• 3 травня 1946: притягнений окупаційною владою до кримінальної відповідальності за скоєння «воєнних злочинів найвищого ступеня А».
• 12 листопада 1948: визнаний винним Токійським трибуналом.
• 23 грудня 1948: страчений через повішення у в'язниці Суґамо в Токіо.

• Батько: Тодзьо Хіденорі (1855 — 1913)
• Мати: Тодзьо Тітосе (1861 — ?)
• Брати:

  Тодзьо Хідео (1880 — 1881)

  Тодзьо Хідемі (1882 — 1883)

• Дружина:

  Тодзьо Кацуко (1890 — 1982)

• Сини:

  Тодзьо Хідетака (1911 —)

  Тодзьо Теруо (1914 —)

  Тодзьо Тосіо (1925 —)

• Доньки:

  Тодзьо (Суґіяма) Міцуе (1918 —)

  Тодзьо (Тамура) Макіе (1923 — 2000)

  Тодзьо (Такаморі) Юкіе (1929 —)

  Тодзьо (Ґілбертсон) Кіміе (1932 —)

• Орден Священного скарбу
  • 6-го класу (1 квітня 1906)
  • 5-го класу (31 травня 1913)
  • 4-го класу (25 червня 1920)
  • 3-го класу (29 вересня 1928)
  • 1-го класу (7 липня 1937)
• Медаль Російсько-японської війни 1904—1905 (1 квітня 1906)
• Орден Вранішнього Сонця
  • 3-го класу (1 листопада 1920)
  • 2-го класу (29 квітня 1934)
  • 1-го класу (11 вересня 1940)
• Військова медаль 1918—1920 (1 листопада 1920)
• Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
• Медаль члена Японського Червоного Хреста
• Медаль Китайського інциденту 1931 (29 квітня 1934)
• Орден Золотого шуліки 2-го класу (29 квітня 1940)
• Медаль Китайського інциденту 1937 (29 квітня 1940)
• Пам'ятна медаль «2600 років Японії»

• Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
• Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію
• Орден Стовпів держави 1-го класу (1 грудня 1937)
• Орден Сприятливих хмар 1-го класу (9 вересня 1940)
• Орден Прославленого дракона 1-го класу (14 вересня 1942)

• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (27 червня 1941)
• Орден Корони Італії, великий хрест (27 червня 1941)

• Орден Білого слона
  • великий хрест (27 червня 1941)
  • велика стрічка (9 лютого 1942)
• Орден Чула Чом Клао, велика стрічка (23 липня 1943)

• Орден Заслуг німецького орла, великий хрест (18 січня 1940)
• Орден Хмар і Знамена особливого ступеня (Республіка Китай; 2 червня 1943)

• Японська імперія
• Японський націоналізм
• Експансіонізм Японської імперії 1920-1945 років
• Японські воєнні злочини
• Тосейха

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
• Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
• (англ.) Особистий щоденник Тодзьо Хідекі

• Тодзіо Гідекі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тодзьо Хідекі

• (яп.) Тодзьо Хідекі. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії
• (яп.) Тодзьо Хідекі // Сторінка прем'єр-міністра Японії
• (яп.) Хронологія життя Тодзьо Хідекі
• (яп.) Тодзьо Хідекі, 40-й прем'єр-міністр Японії // Університет Мацуяма
• (яп.) Тодзьо Хідекі // Історичний словник онлайн
• (яп.) Тодзьо Хідекі і Квантунська армія // Youtube
• (англ.) Тодзьо Хідекі // Друга світова війна. База даних
• Нагороди Тодзьо.

Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.