Топелець — Вікіпедія
Топе́лець[1][2] (пол. utopiec) — персонаж слов'янської міфології, водяний біс, що затягує людей під воду й топить. Часто ототожнюється з водяником, однак на відміну від нього, топелець це «ожилий» утопленик, а не втілення стихії.
Топельці мають вигляд високих, дуже худорлявих людей зі слизькою зеленою шкірою, великою головою і темним волоссям.
За народними повір'ями, мешкають топельці, як і водяники, у будь-яких водоймах, інколи навіть у канавах і колодязях, виходять на берег на Новик. У деяких регіонах на них покладали відповідальність за затоплення полів та лугів, розлив річок. За переказами, інколи вони не одразу топлять людину, а грають з нею у загадки на життя жертви.
- ↑ Топелець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Скарбослов: російсько-український словник маловідомих слів та виразів / уклад. : В. Левун, М. Ляшенко. — Київ : Бібліотека українця, 2000. — ISBN 966-7419-50-9.
- Потопельник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1455. — 1000 екз.