Троїцький Герман Васильович — Вікіпедія

Герман Васильович Троїцький
Народився6 (19) листопада 1913(1913-11-19)
Казань
Помер17 жовтня 1992(1992-10-17) (78 років)
Сімферополь
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьбіохімік
Alma materРостовський медичний інститут
Галузьбіохімія
ЗакладКримський медичний інститут
Науковий ступіньдоктор біологічних наук і кандидат медичних наук
Відомі учніК.О. Єфетов
Аспіранти, докторантиКостянтин Олександрович Єфетов
ЧленствоНАНУ
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Герман Васильович Троїцький (6 (19) листопада 1913(19131119), Казань — 17 жовтня 1992, Сімферополь) — радянський біохімік, доктор біологічних наук, кандидат медичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР26 грудня 1979 року)[1], заслужений діяч науки УРСР, лауреат премії імені О. В. Палладіна АН України. Протягом довгого часу завідував кафедрою біологічної хімії Кримського медичного інституту, був засновником Кримської біохімічної школи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 (19 листопада) 1913 року в Казані в сім'ї адвоката. У 19211931 роках навчався в середній школі, спочатку в Симбірську, а потім у Ставрополі. У 1932 році вступив на лікувальний факультет Ростовського медичного інституту, який закінчив у 1937 році. Вже в студентські роки почав займатися науковою діяльністю.

Після закінчення інституту продовжив дослідження в Ростові-на-Дону в науково-дослідних інститутах, в тому числі в Ростовському протичумному інституті. У 1940 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Майже з самого початку радянсько-німецької війни перебував у діючій армії (у санепідпідрозділах), мав бойові нагороди, пройшов шлях від Сталінграда до Берліна. Після звільнення в запас у 1947 році в званні майора медичної служби він влаштувався в Москві в НДІ дерматовенерології, де продовжив свої наукові дослідження.

У 1951 році захистив докторську дисертацію, присвячену біохімії вітаміну А. У цьому ж році за запрошення ректора Кримського медичного інституту С. І. Георгієвського перевівся до Криму, де з 1951 по 1988 рік очолював кафедру біологічної хімії, а з 1988 по 1992 рік працював на кафедрі на посаді професора.

Помер 17 жовтня 1992 року у Сімферополі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні праці стосуються вивчення метаболізму вітаміну А, мінливості структури білків крові при патології. Герман Троїцький довів міцелярну структуру (β-ліпопротеїду плазми крові і його роль в розвитку атеросклерозу; розробив нові методи біохімічних дослідження білків.

Г. В. Троїцький неодноразово виступав на міжнародних конференціях і симпозіумах у Швеції (1957), США (1958), ЧССР (1968, 1977), Болгарії (1971), Польщі (1972), НДР (1975, 1979), Угорщині (1978). За кордоном його роботи опубліковані в міжнародних журналах «Biochimica et Biophysica Acta» та «European Journal of Biochemistry». Під його керівництвом захищено 12 докторських і 50 кандидатських дисертацій.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За проявлений героїзм під час радянсько-німецької війни був нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги», орденом Вітчизняної війни II ступеня. За трудові заслуги нагороджений орденом «Знак Пошани» і медаллю «За трудову доблесть».

Пам'ять

[ред. | ред. код]
меморіальна дошка

У березні 2000 року на головному корпусі Кримського державного медичного університету було відкрито меморіальну дошку, присвячену Герману Васильовичу Троїцькому.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сайт НАН України. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 8 березня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Ефетов К. А. Герман Васильевич Троицкий — основатель Крымской биохимической школы // Асклепий. — Симферополь: 2001. — Т. 4. — № 3. — С. 121–125(рос.).
  • Кобозев Г. В. Кафедра биологической химии Крымского государственного медицинского университета // Асклепий. — Симферополь: 2001. — Т. 4. — № 3. — С. 75-78(рос.).