French
DeutschТурки в Болгарії — Вікіпедія
| Болгарські турки | |
|---|---|
 Населення болгарських турків за муніципалітетами | |
| Самоназва | български турци (болгарська) Bulgaristan Türkleri (турецька) |
| Кількість | 588 318 (перепис 2011) |
| Ареал |
|
| Раса | європеоїди |
| Мова | турецька · болгарська |
| Релігія | іслам |
.svg){kind=small}
Турки в Болгарії (також болгарські турки — болг. Български турци; тур. Bulgaristan Türkleri «Булгарістан Тюрклері») — турецька етнічна група в Болгарії. За останнім переписом населення 2011 року турки становили 8,5 % населення країни або 588 тис. осіб.[1] За віросповіданням переважно мусульмани-суніти. В основному вони проживають у південній області Кирджалі та північно-східних областях: Шуменська, Сілістринська, Разградська та Тирговиштська. Рідна мова — турецька, більшість володіє також болгарською (мова середньої освіти в Болгарії).
Болгарські турки — нащадки турецьких поселенців, які прийшли до регіону після османського завоювання Балкан в кінці XIV — на початку XV століття, а також болгарів, що навернулись до ісламу, які стали отурченими протягом століть османського правління.[2] Турецька громада стала етнічною меншиною, коли було створено Князівство Болгарія після російсько-турецької війни 1877-78 років. Громада має турецьку етнічну самосвідомість і відрізняється від болгарської більшості та решти народів Болгарії своєю власною мовою, релігією, культурою, звичаями та традиціями.
Протягом останніх декількох років турки Болгарії безуспішно домагаються дозволу влади на організацію щоденної 10-хвилинної турецькомовної новинної передачі на державному телеканалі. Цьому опирається Національна спілка «Атака» і його лідер Волен Сидеров, тоді як керівник правлячої партії Громадяни за європейський розвиток Болгарії Бойко Борисов вважає, що для вирішення цього питання необхідно провести всенародний референдум.[3]
Інтереси турецької меншини в Болгарії представляють партії «Рух за права і свободи» і «Демократи за відповідальність, безпеку і толерантність» (ДОСТ).
- ↑ ПРЕБРОЯВАНЕ 2011 (PDF).
- ↑ Stein, Jonathan. Політика участі національних меншин в посткомуністичній Європі, p. 238. M.E. Sharpe, 2000. ISBN 0-7656-0528-7
- ↑ Türkçe haber için referandum hazırlığı (тур.) .
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
 | Це незавершена стаття з історії Туреччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||