Туркменська Радянська Соціалістична Республіка — Вікіпедія

Түркменистан Совет Социалистик Республикасы Türkmenistan Sowet Sotsialistic Respublicasy Туркменская Советская Социалистическая Республика Туркменська Радянська Соціалістична Республіка
↓ 1924 – 1991
Прапор Герб
Гімн Гімн Туркменської РСР
Столиця	Ашгабат
Мови	туркменська, російська
Форма правління	Радянська республіка
Історія
- Засновано	27 жовтня 1924
- Ліквідовано	27 жовтня 1991
Площа	488 100 км2
Населення
-	3 522 000 осіб
Густота	7,2 осіб/км²
Валюта	карбованець
Попередник Наступник Хорезмська Народна Радянська Республіка Бухарська Народна Радянська Республіка Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Туркменістан
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркменська Радянська Соціалістична Республіка

Туркме́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (туркм. Түркменистан Совет Социалистик Республикасы, рос. Туркменская Советская Социалистическая Республика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною від СРСР. Нині це країна Туркменістан.

Спочатку Туркменська РСР ділилася на 4 повіти (Красноводський, Мервскій, Полторацький, Тедженський), 5 районних шуро (Ільялінське, Куня-Ургенчське, Порсінське, Тахтінское, Ташаузьке), 2 вілайєта (Керкинський, Ленінсько-Туркменський) і 1 тумен (Келіфському).

4 грудня 1924 республіку було розділено на 5 округів:

• Керкинський округ
• Ленінський округ
• Мервський округ
• Полторацький округ
• Ташаузький округ

У 1926 Мервський і Полторацький округи були скасовані. Атрекський, Байрам-Алійський, Бахарденська, Безмеінський, Гінцбурзький, Іолотанський, Казанджікський, Кара-Калинський, Красноводський, Мервський, Серахський, Тахта-Базарський і Тедженський райони, що раніше входили у ці округи, перейшли в пряме підпорядкування Туркменської РСР. Через рік Ленінський округ був перейменований в Чарджуйський. Утворено нові райони республіканського підпорядкування: Гасан-Кулійський і Геок-Тепінський. Перейменовано райони республіканського підпорядкування: Безмеінський на Полторацький, Гінцбурзький на Каахкінський, Полторацький на Ашхабадський.

У 1930 округи були скасовані. Туркменська РСР стала ділитися на райони: Атрекський, Байрам-Алійський, Бахарденський, Бурдаликський, Гасан-Кулійський, Геок-Тепінський, Дарган-Атинський, Дейнауський, Ільялінський, Іолотанський, Каахкінський, Казанджікський, Карабекаульський, Кара-Калинський, Карлюкський, Керкинський, Кизил -Аякський, Красноводський, Куня-Ургенчський, Кушкінський, Мервський, Порсінський, Саятський, Серахський, Старо-Чарджуйський, Тахта-Базарський, Тахтінський, Ташаузький, Тедженський, Фарабський, Халачський, Ходжамбаський і Чаршангінський. У 1931 Старо-Чарджуйський район був перейменований в Чарджуйський.

У 1932 утворений Ташаузький округ, куди відійшло 5 районів (Ільялінський, Куня-Ургенчський, Порсінський, Тахтінський і Ташаузький). У тому ж році створено 2 нових райони республіканського підпорядкування: Ербентський і Кирк-Куінський. Через рік був утворений Керкинський округ, куди увійшли Бурдаликський, Карлюкський, Керкинський, Кизил-Аякський, Халачський, Ходжамбасський і Чаршангінський райони. Атрекський район перейменований в Кизил-Атрекський.

У 1934 скасований Кирк-Куінський район. У 1935 утворені Кагановічеський, Кіровський і Сталінський райони. У 1936 утворений Ашхабадський район. У 1937 перейменовані райони: Мервський в Марийський, Чарджуйський в Чарджоуський. Утворені Молотовську і Туркмен-Калинський райони. Скасовано Кушкінський район. У 1938 утворені Векіль-Базарський, Куйбишевський, Сакарський і Сакар-Чагінський райони. На початку 1939 утворені Кизил-Арватський і Небіт-Дазький райони.

21 листопада 1939 року в республіці було обласний поділ (округи скасовані):

• Ашхабадська область
• Красноводська область
• Марийська область
• Ташаузька область
• Чарджоуська область

У 1943 році утворено Керкинську область. У 1947 Керкинський і Красноводська області були скасовані. У 1952 Красноводська область відновлена (знову скасована в 1955). У 1959 скасована Ашхабадська область. При цьому Ашхабадський, Бахарденська, Гасан-Кулійський, Геок-Тепінський, Каахкінський, Казанджікський, Кара-Калинський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський і Красноводський райони перейшли в республіканське підпорядкування.

У 1963 році всі області були скасовані, а райони укрупнені. У результаті Туркменська РСР стала ділитися на такі райони: Ашхабадський, Байрам-Алійський, Геок-Тепінський, Дейнауський, Іолотанський, Казанджікський, Калінінський, Керкинський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський, Куня-Ургенчський, Ленінський, Марийський, Мургабський, Саятський, Тахта-Базарський, Тахтінський, Ташаузький, Тедженський, Ходжамбаський і Чарджоуський. У 1964 були утворені Ільялінський, Каахкінський, Карабекаульський, Сакар-Чагінський, Серахський, Туркмен-Калинський і Чаршангінський райони, а в 1965 році — Бахарденська, Гасан-Кулійський, Дарган-Атинський, Кара-Калинський, Красноводський і Фарабський.

У 1970 році були відновлені Марийська, Ташаузська і Чарджоуська області. У республіканському підпорядкуванні залишилися Ашхабадська, Бахарденська, Гасан-Кулійський, Геок-Тепінський, Казанджікський, Кара-Калинський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський і Красноводський райони. У 1973 відновлені Ашхабадська і Красноводська області, куди увійшли всі райони республіканського підпорядкування. Однак в 1988 році Ашхабадська і Красноводська області знову були скасовані. Ашхабадський, Бахарденський, Геок-Тепінський, Каахкінський, Казанджікський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський, Кіровський, Красноводський, Серахський і Тедженський райони перейшли в республіканське підпорядкування. У січні 1991 році утворена Балканська область. Після цього в республіканському підпорядкуванні залишилися Ашхабадський, Бахарденський, Геок-Тепінський, Каахкінський, Кіровський, Серахський і Тедженський райони.

Бурхливий розвиток економіки союзної республіки відбувся в 1960—1970-ті роки. Валовий збір бавовни-сирцю в 1960—1980-х роках збільшився з 0,36 млн тонн до 1,3 млн тонн, потім темпи росту уповільнилися і в 1990 році зібрали лише 1,4 млн тонн. Видобуток природного газу збільшився в цей же період з 1,1 млрд кубометрів до 63,2 млрд кубометрів у рік. У 1980-ті роки збільшення продовжилося і в 1990 році склало 87,8 млрд кубометрів (10,8 % загальносоюзного видобутку).

• Адміністративний поділ СРСР

• Curtis, Glenn E. (1996). Turkmenistan: A Country Study. Library of Congress Country Studies. Washington: United States Government Printing Office. OCLC 45380435.
• Edgar, Adrienne Lynn (2004), Tribal Nation: The Making of Soviet Turkmenistan, Princeton, New Jersey: Princeton University Press
• Туркменская Социалистическая Советская Республика // Атлас Союза Советских Социалистических Республик . Изд. ЦИК СССР, 1928.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2014)

Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.