Т-23 — Вікіпедія

Т-23
Танкетка Т-23 під час випробувань
Танкетка Т-23 під час випробувань
ТипТанкетка
Схема: класична
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1930
ОператориСРСР СРСР
Історія виробництва
Виготовлення1930
Виготовлена
кількість
5
Характеристики
Вага3,18
Довжина3300
Ширина1620
Висота1850
Обслуга2

Прицілмеханічний приціл

БроняЛоб: 10
Борт: 10
Корма: 10
Дах: 6
Днище: 6
Башта: лоб: 10, борт: 10, корма: 10, дах: 6
Другорядне
озброєння
1 × 7,62-мм ДТ-29
Двигунбензиновий 4-циліндровий повітряного охолодження МС-2
60
Питома потужність18,9
Підвіскапідвіска на вертикальних пружинах
Дорожній просвіт300
Паливобензин
Швидкістьшосе: 35
Прохідністьпідйом: 40°
стінка: 0,5
рів: 1,3
брід: 0,95

Т-23 у Вікісховищі

Т-23 — дослідна радянська танкетка міжвоєнного періоду. Класифікована як «велика танкетка супроводу».

Історія створення

[ред. | ред. код]
Танкетка Т-23 під час випробувань, вигляд ліворуч

В 1929 — 1930 роках за завданням штабу РККА і з урахуванням досвіду робіт над Т-17 з'явилася танкетка Т-23. Вона проектувалася під двигун танка Т-20. Відрізнялася розміщенням членів екіпажу — в ряд як у АТ-1. Серед розробників — К. Сіркен.

Перший зразок танкетки Т-23 мав корпус з простого заліза та двигун від танка Т-18 потужністю 40 к. с. (29,5 кВт). Для другого зразка танкетки Т-23 передали двигун від недобудованого танка Т-20.

Випуск

[ред. | ред. код]

Виготовлялися на 2-му автозаводі ВАТО під керівництвом С. Іванова. Під час виготовлення танкетка зазнала численних доопрацювань, що змінило її майже до невпізнання. довжина корпусу збільшилася майже на 300 мм. Замість опорних та підтримуючих котків Т-18 застосували котки від танка Т-19. Ввели нову полегшену гусеницю з новим ведучим колесом, щоб можна було рухатися зі швидкістю 40 км/год.

У підсумку танкетка за ціною стала порівнянна з танком Т-18, а версія, оснащена баштою, перевищила і її. Тому відмовилися від їх масового виробництва.

Було зроблено 5 машин.

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Компонування

[ред. | ред. код]

Компонування із заднім розташуванням моторно-трансмісійного відділення.

Корпус

[ред. | ред. код]

Корпус каркасного типу, клепаний.

Ходова частина

[ред. | ред. код]

Підвіска зблокована на спіральних пружинах. За типом Т-18. Був хвіст.

Планувалося на базі Т-23 встановити 76 мм полкову гармату. Незабаром базу перенесли на танкетку Т-27.

Література

[ред. | ред. код]
  • М.Свирин,А.Бескурников. «Первые советские танки». Армада № 1 1995г.

Посилання

[ред. | ред. код]