Уралмаш — Вікіпедія
Тип | бізнес і підприємство |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | Société anonyme |
Галузь | машинобудування |
Засновано | 15 липня 1933 |
Штаб-квартира | Єкатеринбург |
Виторг | 13 900 000 000 ₽ (2020)[1] |
Чистий прибуток | −3 425 000 000 (2019)[1] |
Співробітники | 2057 осіб (2020)[2] |
uralmash.ru(рос.) | |
Уралмаш у Вікісховищі |
«Уралмаш» — відкрите акціонерне товариство, потужний центр машинобудування в Росії, що розташовано у Єкатеринбурзі.
Побудоване у 1928—1933. Виробляє ряд машин і мехінізмів для гірничодобувної та переробної промисловості, зокрема екскаватори (в тому числі крокуючі 13-ти типорозмірів), бурове обладнання, конусні дробарки, стержневі і шарові млини та ін.
Уралмаш — один з лідерів російського ринку обладнання для металургії, гірничодобувної промисловості, промисловості будівельних матеріалів та енергетики. Стратегія розвитку компанії передбачає створення машинобудівного підприємства світового рівня, яке зможе комплексно забезпечувати потреби замовників в обладнанні. На Уралмашзаводі за підтримки основного акціонера — «Газпромбанк» (Товариство з обмеженою відповідальністю) — розроблена і реалізується інвестиційна програма, яка передбачає докорінну реконструкцію виробництва.
Уралмаш введено в експлуатацію в 1933 р. В даний час завод виробляє обладнання для гірничодобувного комплексу, металургії, цементній промисловості, енергетичної галузі, підйомно-транспортне, гідротурбіни і інше обладнання.
З 1996 входив до складу «Об'єднаних машинобудівних заводів», з 2007 — до складу "Машинобудівна корпорація " Уралмаш "", створеної на базі двох лідерів важкого машинобудування Росії — «Уралмашзавода» і ОРМЕТО-ЮУМЗ. З 2015 — в прямому управлінні «Газпромбанк — Управління активами».
Основним акціонером корпорації є один з найбільших російських банків «Газпромбанк».
Директор будівництва:
- Банніков Олександр Петрович (7 грудня 1926 — 13 квітня 1932 року)
Директори «Уралмашзаводу»:
- Старов Петро Григорович (1 квітня 1931 — грудень 1932)
- Городнов Іван Григорович (грудень 1932 — липень 1933)
- Бєлєнький Йосип Самойлович (липень — листопад 1933), застрелився
- Владимиров Леонід Семенович (грудень 1933 — вересень 1937), репресований
- Акопов Степан Акопович (кінець 1937 — січень 1939)
- Коробков Микола Іванович (січень 1939 — 9.11.1939)
- Музруков Борис Глібович (9.11.1939 — 3.12.1947)
- Самойлов Сергій Іванович, в. о. директора (грудень 1947 — березень 1948)
- Чумичев Микола Семенович (9.3.1948 — 8.3.1951)
- Виноградов Костянтин Костянтинович (8.3.1951 — 29.4.1954)
- Глєбовський Георгій Миколайович (22.7.1954 — 20.1.1958), загинув під час відрядження у Москві
- Кротов Віктор Васильович (13.2.1958 — 4.6.1963)
- Малофєєв Павло Родіонович (4.7.1963 — 7.10.1970)
- Рижков Микола Іванович (1970—1971)
Генеральні директори ПО «Уралмаш»:
- Рижков Микола Іванович (1971—1975)
- Кондратов Юрій Миколайович (3.7.1975 — 1978)
- Варначов Євген Андрійович (13.11.1978 — 5.8.1985)
- Строганов Ігор Іванович (9.8.1985 — 17.11.1991), раптово помер
- Коровін Віктор Вікторович (13.3.1992 — 17.12.1999), директор заводу з 7.2.1992, генеральний директор АТ «Уралмаш» з 2.12.1992
Генеральні директори ОАО «Уралмашзавод»:
- Білоненко Олег Дмитрович (1999—2000), убитий
- Бендукідзе Каха Автанділович (2000—2003)
- Воропаєв Федір Анатолійович (2003—2005)
- Матвієнко Михайло Іванович (січень 2005 — грудень 2005)
- Васильєв Борис Павлович (2005—2007)
- Ефендієв Назим Тофікович (2007—2009)
- Данченко Олег Іванович (2009—2012)
- Салтанов Андрій Володимирович (2012—2013)
- Шарапов Олександр Юрійович (2013—2015)
Генеральні директори ПАО «Уралмашзавод»:
- Кузнєцов Андрій Леонідович (2015—2018)
- Смолін Сергій Юрійович (2018—2019)
- Центер Ян Володимирович, генеральний директор групи «УЗТМ-КАРТЕКС»
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Официальный сайт завода [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.]