Усманов Алішер Бурханович — Вікіпедія

Усманов Алішер Бурханович
узб. Alisher Burxonovich Usmonov
Народився	9 вересня 1953(1953-09-09)[1] (71 рік) Чустd, Наманганська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[2][3][4]
Країна	Росія[5][6][7]
Місце проживання	Москва Ташкент[8] Теґернзее[9]
Діяльність	підприємець, бізнесмен, інвестор, функціонер, меценат
Alma mater	Московський державний інститут міжнародних відносин (1976), Фінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd (1997) і Академія фінансівd
Знання мов	російська, узбецька, англійська, французька і арабська
Заклад	Академія наук СРСР, Радянський комітет захисту мируd, ГазПромІнвестХолдингd і Російський союз промисловців і підприємцівd[10]
Членство	Список Навального і Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді (1981)
Посада	голова
Партія	КПРС
Конфесія	іслам
Брати, сестри	Saodat Narzievad і Gulbahor Ismailovad
У шлюбі з	Вінер-Усманова Ірина Олександрівна[11]
Нагороди	Почесний громадянин Казаніd
IMDb	ID 3608601
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Усманов Алішер Бурханович (рос. Алишер Бурханович Усманов, узб. Alisher Usmonov, нар. 9 вересня 1953) — російський олігарх узбецького походження, мільярдер, засновник USM Holdings.

У березні 2012 року видання Bloomberg назвало Усманова найбагатшою людиною Росії, оцінивши його статок у $20 млрд.

У 2013—2015 роках очолював список найбагатших людей Росії.

2015 — за версією Forbes, посів 57-ме місце серед найвпливовіших людей світу^[12].

У 1994—1998 роках Усманов на чолі Міжбанківської інвестиційно-фінансової компанії «Інтерфін» вів стягнення боргів за газ. Наприкінці 1990-х Усманов познайомився з Ремом Вяхірєвим; об'єднавши зусилля та фінанси, «Газпром» та «Інтерфін» придбали контрольні пакети Оскольського електрометалургійного комбінату (ОЕМК) та Лебединського гірничо-збагачувального комбінату, консолідувавши їх у «Газметал». 2002 року «Інтерфін» Усманова викупив частку «Газпрому» в цій компанії і став єдиним акціонером, що контролює. У 2005 році Усманов спільно з Василем Анісімовим придбав у Бориса Іванішвілі Михайлівський ГЗК. У 2006 році всі згадані активи були консолідовані в «Металоінвест», співвласниками його разом з Усмановим стали Анісімов та Володимир Скоч (якому в 1999 році були передані акції після того, як його син Андрій Скоч^[13][14][15] став депутатом Держдуми)

28 лютого 2022 року, у відповідь на російське вторгнення в Україну, ЄC вніс Усманова до «чорного списку» та наклав на нього заборону на в'їзд до території ЄС і заморозивши всі його активи. У владі ЄС заявили: «Його називають одним із улюблених олігархів Путіна»^[16].

Усманов підозрюється владою Німеччини у відмиванні коштів та ухиленні від сплати податків. У вересні 2022 року у баварській віллі олігарха пройшли обшуки^[17].

У жовтні 2022 року з хорватського порту зникла заарештована яхта Усманова та його дружини^[18]. Яхта Irina VU довжиною 35 м коштує 5 млн євро. Всупереч арешту, судно вийшло з порту Бетіна 6 жовтня, 9 жовтня зайшло до порту Дідім у Туреччині, це стало останнім публічно відомим місцезнаходженням яхти^[19]. Цими ж днями до хорватського порту зайшла ідентична яхта, яка мала вдавати судно Усманова, щоб поліціянти вважали, що Irina VU досі стоїть у марині Бетіна.

27 грудня 2022 року в Україні було заарештовано майно Усманова вартістю майже 2 млрд грн. На території портів було виявлено підпільні склади з залізною рудою, що належить його компанії^[20].

У жовтні 2023 року поліцейські та митники Німеччини обшукали декілька об'єктів нерухомості на півдні країни, що належать Усманову. Користування ними було заморожено відповідно до санкцій Євросоюзу^[21].

25 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) постановив стягнути на користь України активи Алішера Усманова та його бізнес-партнерів родини Скоч та Стрешинського на суму 2 млрд грн, зокрема: залізорудну продукцію (165 тис. тонн) та 100 % статутного капіталу ТОВ «Петер-Сервіс України» (IT-компанія, яка раніше була під контролем Алішера Усманова)^[22][23].

Дружина з 1992 по 2022 рік^[24] — головний тренер збірної Росії з художньої гімнастики Ірина Вінер-Усманова^[25][26]. На початку 1980-х років, ще перебуваючи в ув'язненні, Алішер послав Ірині хустинку, що за узбецьким звичаєм означає пропозицію руки і серця^[27]. Дехто вважає, що пара розлучилась, щоб уникнути санкцій. 6 липня 2022 року Вінер підтвердила розлучення з Усмановим, оформлене в РАЦСі^[28][29].

Пасинок — Антон Вінер (нар. 1973)^[30] — син Ірини Вінер від першого шлюбу^[31] — власник мережі елітних соляріїв «Сан і Сіті» і засновник мережі «Хівінська Чайхана „Урюк-Кафе“». Своїх дітей у Алішера Усманова немає, про що він сам публічно заявляв^[32][33].

Сестра — Саодат Нарзієва^[34], гінеколог із 30-річним стажем. 8 квітня 2022 року потрапила під санкції Євросоюзу. Однак після того, як було опубліковано розслідування, які доводять, що дані розслідування OCCRP 2022 року, згідно з якими вона була бенефіціарним власником «27 секретних корпоративних рахунків» у банку Credit Suisse, були неправдивими^[35], 14 вересня 2022 року Рада ЄС зняла з неї санкції^[36][37].

Серед близьких родичів Усманова називали племінника — Бабура Усманова, який у травні 2009 року одружився з Дієрою — племінницею Шавката Мірзійоєва — на той час прем'єр-міністра, а нині — президента Узбекистану. Бабур Усманов на смерть розбився на своєму автомобілі 8 травня 2013 року в Ташкенті.

У Алішера Усманова є 6 племінників — Санджар^[38] і Сарвар Ісмаїлови, Сардор Фатхуллаєв (Казаков) і Асаль Нарзієва від двох сестер Алішера Усманова^[39]. Ще одна племінниця — Ганя Усманова, 1993 року народження, 1 грудня 2017 року вийшла заміж за узбецького тенісиста Ваджа Узакова^[40].

За даними Forbes, Усманов має далекі родинні зв'язки з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. У бізнесмена і політика є спільна внучата племінниця, дочка загиблого племінника Усманова Бабура і племінниці Мірзійоєва Діори^[41].

• Dilbar (яхта)

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Усманов Алішер Бурханович