Ушомирська волость — Вікіпедія
Ушомирська волость | ||||
Центр | Ушомир | |||
---|---|---|---|---|
Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
Площа | 42 641 (1885) | |||
Населення | 8775 осіб (1885) | |||
Густота | 18.8 осіб / км² | |||
Ушомирська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у містечку Ушомир.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 13 сільських громад. Населення — 8775 особи (4368 чоловічої статі та 4407 — жіночої), 674 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 18008 | 12127 |
Приватної власності | 24453 | 4447 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 180 | 124 |
Загалом | 42641 | 16698 |
Основні поселення волості:
- Ушомир — колишнє власницьке містечко при річці Уші за 80 верст від повітового міста, 480 осіб, 50 дворів, православна церква, синагога, школа, аптека, 4 постоялих двори, 32 лавки, водяний млин. За 2, 6, 7 та 8 верст — смоляні заводи. За 3 версти — садиба Мурки з костелом. За 8 верст — скляний завод. За 8 верст — німецька колонія Холосня зі школою, вітряним млином, маслоробний завод. За 8 верст — німецька колонія Юліанівка зі школою. За 15 верст — чавуноплавильний завод з постоялим будинком і водяним млином. За 25 верст — садиба Ягоденка з католицькою часовнею.
- Бондарівка — колишнє власницьке село при річці Крапивинці, 540 осіб, 52 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Злобичі — колишнє власницьке село при річці Малій Злобичі, 645 осіб, 62 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Кропивня — колишнє власницьке село при річці Зарубинка, 1015 осіб, 125 дворів, православна церква, поштова станція, 2 постоялих будинки.
- Лісівщина — колишнє власницьке село при річці Лешлі, 640 осіб, 80 дворів, школа, постоялий будинок.
- Холосня — колишнє власницьке село при річці Славуті, 509 осіб, 72 двори, постоялий будинок.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Uszomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 855. (пол.)
- Uszomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 676. (пол.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |