Ферберит — Вікіпедія

Ферберит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Feb[2]
Хімічна формула	Fe²⁺WO₄
Nickel-Strunz 10	4.DB.30[3]
Dana 8	48.1.1.2
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Moritz Rudolph Ferberd
Ферберит у Вікісховищі

Ферберит (англ. ferberite; нім. Ferberit m) — мінерал вольфраму, вольфрамат заліза. Крайній член ізоморфного ряду вольфраміту.

Названий за прізвищем німецького дослідника Р.Фербера (R.Ferber), J.F.A.Breithaupt, 1863.

Синоніми: вольфраміт залізистий, феровольфраміт.

Хімічна формула: Fe[WO₄].

При заміщенні Fe на Mn і за умови Mn>20 % — вольфраміт. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Кристали призматичні, з штрихуванням за подовженням. Утворює зростки та аґреґати. Спайність досконала по (010). Густина 7,5-7,6. Тв. 5-6. Колір бурувато-червоний, чорний. Блиск напівметалічний. Риса коричнева і чорна. Слабкомагнітний.

• 
  Ферберит, Потосі, Болівія. 4.8 x 4.0 x 3.6 cm.
• 
  Ферберит

Зустрічається у кварцових жилах (Іспанія, США), ґрейзенах і пегматитах, а також ґнейсах і ґранітах (штати Колорадо, Аризона, Айдахо, Нью-Мексико). Інші знахідки: Саксонія (ФРН), Івінгтут (о. Ґренландія), в Україні — Західно-Інгулецька зона.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ферберит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Ферберит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Ferberit Mineral Galleries [Архівовано 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.]