Фердінандо Актон — Вікіпедія

Фердінандо Актон
італ. Ferdinando Acton
Ім'я при народженні	італ. Ferdinando Acton
Народження	16 липня 1832(1832-07-16)[1] Неаполь, Італія
Смерть	18 лютого 1891(1891-02-18)[2] (58 років) Рим, Італія
Країна	Королівство Італія
Освіта	Q3930975?
Звання	адмірал
Титул	барон[3]
Діти	Альфредо Актон, Anna Noemi Actond[2], Filomena Fernanda Actond[2], Mary Victoria Actond[2], Mary Marguerite Actond[2], Gemma Actond[2] і Amedeo Ferdinand Maria Actond[2]
Нагороди
Фердінандо Актон у Вікісховищі

Фердінандо Актон (італ. Ferdinando Acton, 16 липня 1832, Неаполь — 18 лютого 1891, Рим) — італійський адмірал і політик.

Фердінандо Актон народився 25 березня 1825 року в Кастелламмаре-ді-Стабія, у шляхетній родині з давніми морськими традиціями. Його дядько, Джон Актон, був командувачем флоту Неаполітанського королівства. Батько, Карло Актон, був бригадним генералом флоту Бурбонів. Брати Гульєльмо і Еммерік були видатними морськими офіцерами. Сестра Лаура була одружена з Марко Мінгетті, який двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Італії.

Після закінчення королівської військово-морської академії в Неаполі вступив на службу у військово-морський флот Королівства Обох Сицилій у званні гардемарина. У 1857 році отримав звання лейтенанта.

У 1856 році одружився з Нінфою Ноемі Рамірея (італ. Ninfa Noemi Ramirez). У шлюбі народилось семеро дітей. Один із синів, Альфредо Актон, згодом обрав військову кар'єру і дослужився до звання адмірала.

У 1860 році перейшов на службу у військово-морські сили Сардинського королівства, які у 1861 році були трансформовані у королівські військово-морські вили об'єднаної Італії. У 1860 році брав участь в облозі Гаети.

У 1866 році отримав звання капітана II рангу, під час Третьої війни за незалежність командував корветом «Етна», здійснюючи розвідку в протоці Отранто.

У 1867 році вперше обраний депутатом Палати депутатів Італії. У 1869 році отримав звання капітана I рангу.

У 1877 році отримав звання контрадмірала, у 1878 році був призначений генеральним секретарем Міністерства військово-морського флоту Італії. Протягом 1879-1883 років був міністром військово-морського флоту Італії в урядах Бенедетто Кайролі і Агостіно Депретіса. У 1888 році призначений сенатором.

У 1883 році отримав звання віцеадмірала і призначений головнокомандувачем Італійського флоту. У 1888 році керував великими маневрами флоту.

Помер 18 лютого 1891 року у Римі.

• Кавалер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
• Кавалер Ордена Корони Італії
• Золота медаль «За військову доблесть»
• Срібна медаль «За військову доблесть»
• Пам'ятна медаль за участь у війні за незалежність Італії
• Пам'ятна медаль на честь об'єднання Італії

• Кавалер Великого хреста Ордена Данеброг (Данія)
• Лицар Великої стрічки Ордена Білого слона (Сіам)
• Кавалер Ордена Вранішнього Сонця 1-го класу (Японія)
• Кавалер Великого хреста ордена Нідерландського лева (Нідерланди)
• Великий хрест морських заслуг (Іспанія)
• Кавалер ордена Меджида 2 ступеня (Османська імперія)
• Великий офіцер Військового ордена Сан-Бенедетто Авійського (Португалія)
• Командор Ордена Карлоса III (Іспанія)

• Acton, Ferdinando, su Treccani.it – Enciclopedie on line, Istituto dell'Enciclopedia Italiana. (італ.)
• Ferdinando Acton, su storia.camera.it, Camera dei deputati. Modifica su Wikidata (італ.)
• Ferdinando Acton, su Senatori d'Italia, Senato della Repubblica. Modifica su Wikidata (італ.)