Франтішек Піштек — Вікіпедія

	Франтішек Піштек; František Pištěk
	Портрет Франтішека Піштека
	Львівський латинський архієпископ
	Львівський латинський архієпископ
1836 — 1846
Обрання:	1 лютого 1836
Інтронізація:	10 квітня 1836
Конфесія:	римо-католик
Деномінація:	24 липня 1835
Церква:	Римо-католицька
Попередник:	Франц Лушін
Наступник:	Вацлав Вацлавічек
	Примас Галичини і Володимирії
	Примас Галичини і Володимирії
1835 — 1846
Церква:	Римо-католицька
Попередник:	Франц Лушін
Наступник:	Вацлав Вацлавічек
	Тарнівський єпископ
	Тарнівський єпископ
Інтронізація:	11 квітня 1832
Обрання:	24 лютого 1832
Альма-матер:	Карловий університет
Діяльність:	римо-католицький релігійний діяч
Національність:	чех
Громадянство:	Австрійська імперія
Народження:	6 квітня 1786; м. Прчіце
Смерть:	1 лютого 1846 (59 років); м. Львів
Похований:	Церква Стрітення Господнього
Чернецтво:	21 серпня 1808
Єпископства:	14 листопада 1824
	Франтішек Піштек у Вікісховищі

Франтішек де Паула Піштек, іноді Франциск Піштек (чеськ. František Pištěk, пол. Franciszek de Paula Pisztek; 6 квітня 1786, місто Прчіце, нині село — 1 лютого 1846, Львів) — римо-католицький релігійний діяч чеського походження. Примас Галичини і Володимирії, Львівський латинський архієпископ. Почесний громадянин Львова (1845)^[4].

Життєпис

Народився 6 квітня 1786 року в м. Прчіце біля Праги (чеськ. Prčice, Богемське королівство, нині село) у сім'ї середньозаможного рільника.

Навчався у Празі (гімназія, Карловий університет у 1804—1809). Священичі свячення отримав 21 серпня 1808 року. Вікарій у Смольнику (1808—1809), адміністратор парафій Врбно у Лесу (1809, чеськ. Vrbno u Lesu, нині чеськ. Vrbno nad Lesy) та Паненски Тинец (1809—1817; обидві у Празькій архідієцезії), пробощ в Пржештице. 30 жовтня 1823 призначений митрополичим каноніком у Празі, 26 червня 1824 — деканом колегіальної капітули (Стара Болеслав, пол. Stará Boleslav). Празький архієпископ Хлумчанський номінував його празьким єпископом-суфраганом. 31 січня 1831 Чеська канцелярія запропонувала його кандидатуру на посаду єпископа у Градець-Кралове, а імператор Франц I номінував на посаду 7 лютого. Однак з невідомих причин Папа не затвердив ці рішення, а скерував до Галичини. 25 жовтня 1831 року номінований, а 24 лютого 1832 призначений Папою єпископом у місті Тарнові. 1835 року номінований цісарем на посаду Примаса Галичини і Володимирії. На посаду архієпископа у Львові номінований 24 липня 1835 року, а Папою був затверджений 1 лютого 1836 року.

1842 року освятив шляхетський конвікт, який заснували єзуїти в Тернополі. За його сприяння: 1842 року римо-католикам уряд повернув церкву Матері Божої Громничої кармеліток босих, саму будівлю його коштом відремонтували та передали у відання ректора семінарії; 1843 року заснували у Львові першу малу семінарію для хлопців на тодішніх польських землях; відновили Латинську катедру Львові, відбудували храм у Калуші.

13 квітня 1845 року став Почесним громадянином Львова.

Помер 1 лютого 1846 року у Львові. Був похований у збудованому для себе гробівці у крипті так званої семінарійного^[5] костелу Матері Божої Громничої монастиря кармеліток босих у Львові.^[6]

Примітки

↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ ^а ^б Dr. Constant v. Wurzbach Pištěk, Franz de Paula // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 22. — S. 354.
d:Track:Q665807 d:Track:Q89583960
↑ https://web.archive.org/web/20190504165130/https://www.kuriergalicyjski.com/index.php/reportage/3890-ukraina-niezako-czona-rewolucja
↑ Gazeta Lwowska. — 22 kwietnia 1845 (пол.)
↑ Kumor B. Pisztek (Pištěk, Pischtek, Pieschtek) Franciszek (1786—1846)… — S. 582.
↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)

Джерела

Kumor B. Pisztek (Pištěk, Pischtek, Pieschtek) Franciszek (1786—1846) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/1, zeszyt …. — S. 581—583. (пол.)
Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 528. (пол.) — S. 528—529.

Посилання

Біографії Галичина Історія Католицтво Польща Чехія

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q19389637"_data-entity-id="Q89583960"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Констант_Вурцбах-Танненберг|Dr._Constant_v._Wurzbach]]</i>_[[:de:s:BLKÖ:Pištěk,_Franz_de_Paula|Pištěk,_Franz_de_Paula]]_//_''[[:de:Biographisches_Lexikon_des_Kaiserthums_Oesterreich|Biographisches_Lexikon_des_Kaiserthums_Oesterreich]]'':_''enthaltend_die_Lebensskizzen_der_denkwürdigen_Personen,_welche_seit_1750_in_den_österreichischen_Kronländern_geboren_wurden_oder_darin_gelebt_und_gewirkt_haben''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Відень|Wien]]:_1856._—_Vol.&nbsp;22._—_S.&nbsp;354.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q665807]][[d:Track:Q89583960]]</div>-2] а ^б Dr. Constant v. Wurzbach Pištěk, Franz de Paula // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 22. — S. 354.
d:Track:Q665807 d:Track:Q89583960

[[https://web.archive.org/web/20190504165130/https://www.kuriergalicyjski.com/index.php/reportage/3890-ukraina-niezako-czona-rewolucja_https://web.archive.org/web/20190504165130/https://www.kuriergalicyjski.com/index.php/reportage/3890-ukraina-niezako-czona-rewolucja]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://web.archive.org/web/20190504165130/https://www.kuriergalicyjski.com/index.php/reportage/3890-ukraina-niezako-czona-rewolucja

[4] Gazeta Lwowska. — 22 kwietnia 1845 (пол.)

[БК582-5] Kumor B. Pisztek (Pištěk, Pischtek, Pieschtek) Franciszek (1786—1846)… — S. 582.

[6] Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)

[3]

[4]

[5]

[6]

Генеалогія та некрополістика	Sejm-Wielki.pl
Література та бібліографія	Бібліографія історії чеських земель
Словники та енциклопедії	Biografický slovník českých zemí
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries
Нормативний контроль	GND: 102619301X · GKG: /g/1218db8j · ISNI: 0000000056199769 · MAK: 9810701676205606 · NKC: jk01093227 · NUKAT: n2016153986 · VIAF: 83861932

п о р Львівські римо-католицькі єпископи
Архієпископи	Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори	Анджей Боришевський (1488—1493) • Фердинанд Кіцький (1778—1780) • Евгеніуш Базяк (1944) • Мечислав Мокшицький (2007—2008)
Єпископи-помічники	Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)