Франтішек Піштек — Вікіпедія
Франтішек Піштек František Pištěk | ||
Портрет Франтішека Піштека | ||
| ||
---|---|---|
1836 — 1846 | ||
Обрання: | 1 лютого 1836 | |
Інтронізація: | 10 квітня 1836 | |
Конфесія: | римо-католик | |
Деномінація: | 24 липня 1835 | |
Церква: | Римо-католицька | |
Попередник: | Франц Лушін | |
Наступник: | Вацлав Вацлавічек | |
| ||
1835 — 1846 | ||
Церква: | Римо-католицька | |
Попередник: | Франц Лушін | |
Наступник: | Вацлав Вацлавічек | |
| ||
Інтронізація: | 11 квітня 1832 | |
Обрання: | 24 лютого 1832 | |
Альма-матер: | Карловий університет | |
Діяльність: | римо-католицький релігійний діяч | |
Національність: | чех | |
Громадянство: | Австрійська імперія | |
Народження: | 6 квітня 1786 м. Прчіце | |
Смерть: | 1 лютого 1846 (59 років) м. Львів | |
Похований: | Церква Стрітення Господнього[3] | |
Чернецтво: | 21 серпня 1808 | |
Єпископства: | 14 листопада 1824 | |
Франтішек де Паула Піштек, іноді Франциск Піштек (чеськ. František Pištěk, пол. Franciszek de Paula Pisztek; 6 квітня 1786, місто Прчіце, нині село — 1 лютого 1846, Львів) — римо-католицький релігійний діяч чеського походження. Примас Галичини і Володимирії, Львівський латинський архієпископ. Почесний громадянин Львова (1845)[4].
Народився 6 квітня 1786 року в м. Прчіце біля Праги (чеськ. Prčice, Богемське королівство, нині село) у сім'ї середньозаможного рільника.
Навчався у Празі (гімназія, Карловий університет у 1804—1809). Священичі свячення отримав 21 серпня 1808 року. Вікарій у Смольнику (1808—1809), адміністратор парафій Врбно у Лесу (1809, чеськ. Vrbno u Lesu, нині чеськ. Vrbno nad Lesy) та Паненски Тинец (1809—1817; обидві у Празькій архідієцезії), пробощ в Пржештице. 30 жовтня 1823 призначений митрополичим каноніком у Празі, 26 червня 1824 — деканом колегіальної капітули (Стара Болеслав, пол. Stará Boleslav). Празький архієпископ Хлумчанський номінував його празьким єпископом-суфраганом. 31 січня 1831 Чеська канцелярія запропонувала його кандидатуру на посаду єпископа у Градець-Кралове, а імператор Франц I номінував на посаду 7 лютого. Однак з невідомих причин Папа не затвердив ці рішення, а скерував до Галичини. 25 жовтня 1831 року номінований, а 24 лютого 1832 призначений Папою єпископом у місті Тарнові. 1835 року номінований цісарем на посаду Примаса Галичини і Володимирії. На посаду архієпископа у Львові номінований 24 липня 1835 року, а Папою був затверджений 1 лютого 1836 року.
1842 року освятив шляхетський конвікт, який заснували єзуїти в Тернополі. За його сприяння: 1842 року римо-католикам уряд повернув церкву Матері Божої Громничої кармеліток босих, саму будівлю його коштом відремонтували та передали у відання ректора семінарії; 1843 року заснували у Львові першу малу семінарію для хлопців на тодішніх польських землях; відновили Латинську катедру Львові, відбудували храм у Калуші.
13 квітня 1845 року став Почесним громадянином Львова.
Помер 1 лютого 1846 року у Львові. Був похований у збудованому для себе гробівці у крипті так званої семінарійного[5] костелу Матері Божої Громничої монастиря кармеліток босих у Львові.[6]
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Pištěk, Franz de Paula // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 22. — S. 354.
- ↑ https://web.archive.org/web/20190504165130/https://www.kuriergalicyjski.com/index.php/reportage/3890-ukraina-niezako-czona-rewolucja
- ↑ Gazeta Lwowska. — 22 kwietnia 1845 (пол.)
- ↑ Kumor B. Pisztek (Pištěk, Pischtek, Pieschtek) Franciszek (1786—1846)… — S. 582.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)
- Kumor B. Pisztek (Pištěk, Pischtek, Pieschtek) Franciszek (1786—1846) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/1, zeszyt …. — S. 581—583. (пол.)
- Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 528. (пол.) — S. 528—529.