Фронтиспіс — Вікіпедія

Академічі лекції Е. Торічеллі, фронтиспіс (ліворуч) з портретом Торічеллі, видання 1715 р.
Телья Девіс, пейзажний фронтиспіс до видання 1923 р. «Історична новела валлійською мовою»

Фронтиспі́с[1][2] (фр. frontispice від лат. frontispicium, утвореного від frons — «лоб», «перед» + spĭcĭo — «дивлюся») — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги на лівій сторінці.

Історичні дані

[ред. | ред. код]

Головним чином, це портрет автора, портрет особи, якій присвячували книгу або ілюстрація символічного характеру, яка відноситься до всього твору або найважливішого моменту, про який йдеться в ньому. В стародавніх виданнях — часто це єдина ілюстрація в книзі. Фронтиспіс може займати тільки оптичну середину сторінки чи майже усе її поле.

До створення фронтиспісів залучали як видатних майстрів гравюри, так і аматорів, що обходилось дешевше. Тому така різниця якості зображень фронтиспісів, що створені дійсно великими майстрами чи випадковими підмайстрами — друкарями. Фронтиспіс часто свідоцтво панівного мистецького стилю доби: відродження, бароко, рококо, класицизму, еклектики, модерну тощо.

Серед творців фронтиспісів:

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]