Фрідьєш Карінті — Вікіпедія

Фрідьєш Карінті
угор. Karinthy Frigyes Ernő
Ім'я при народженні	угор. Karinthy Frigyes Ernő
Народився	25 червня 1887(1887-06-25)[1][2][…] Будапешт, Австро-Угорщина[1]
Помер	29 серпня 1938(1938-08-29)[1][4][…] (51 рік) Шіофок, Шомодь, Угорщина ·інсульт
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина
Діяльність	письменник, гуморист
Заклад	Nyugatd і Pesti Naplód
Мова творів	угорська
Magnum opus	Q109730981?, Q1316638? і Így írtok tid
Конфесія	лютеранство
Брати, сестри	Ada Karinthid
У шлюбі з	Етель Юдікd і Аранка Бемd
Діти	Gábor Karinthyd і Ferenc Karinthyd
Автограф
Фрідьєш Карінті у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Примітки=

Фрідьєш Карінті (угор. Karinthy Frigyes Ernő; *25 червня 1887, Будапешт — †29 серпня 1938, Шіофок) — угорський письменник, один з найпопулярніших авторів в Угорщині перших десятиліть XX століття. Відомий в першу чергу як гуморист, але писав також твори психологічного і наукового характеру.

Народився в сім'ї єврейського походження, в шестирічному віці втратив матір. Навчався природничих наук та математики, потім відвідував медичний інститут, але в підсумку став журналістом. Дебютував в 1902 пародією на Жюля Верна «Весільна подорож до центру землі». Був пов'язаний з журналом угорських модерністів «Нюгат» (Захід). Дружив з Деже Костолані і Ґезой Чатом. Захоплювався Стріндбергом, цікавився Фрейдом, авіацією і кіно. Неперевершений фантазер і дотепник, був улюбленцем літературних кафе і журнальних редакторів. У 1936 переніс в Швеції складну черепно-мозкову операцію. Помер від крововиливу в мозок, нахилившись зав'язати шнурки.

Письменник надзвичайної творчої активності і різнобічності, автор віршів, гуморесок і пародій, фантастико-сатиричних новел і повістей, романів і драм, перекладач Алана Мілна і Джонатана Свіфта.

• Esik a hó/ Снегопад (1912, книга віршів)
• Görbe tükör/ Криве зеркало (1912)
• Így írtok ti/ Ви пишете так (1912)
• Találkozás egy fiatalemberrel/ (1913)
• Utazás Faremidóba/ Подорож до Фа-ре-мі-до(1915)
• Tanár úr, kérem (1916)
• A bűvös szék/ Чарівне крісло (1918)
• Krisztus és Barabás/ Христос і Варрава (1918)
• Capillária/ Капілларія (1921)
• Kötéltánc/ Танець на проволоці (1923)
• Nem mondhatom el senkinek/ Це я не можу сказати нікому (1930, книга віршів)
• Mennyei riport/ Повідомлення із раю (1937 роман)
• Utazás a koponyám körül/ (1937)
• Üzenet a palackban/ Лист в пляшці (1938)

Сім'я Карінті чимало дала угорській культурі: одна з сестер Фрід'єша Карінті стала художницею, друга говорила на декількох мовах, допомагала йому перекладати Мілна і Свіфта. Його син Ференц (1921-1992) теж був відомим письменником.

Карінті не раз згадує в своїх листах Кафку. Книги письменника перекладені на англійську, французьку, німецьку, іспанську, данську, польську, чеську, японську та інші мови. На основі його щоденника угорський композитор Дьордь Коша написав «Карінті-кантату». Багато творів Карінті екранізовані, в екранізації автобіографічного роману «Подорож навколо власного черепа» (1970) роль автора зіграв Золтан Латинович.

Карінті є автором назви угорської мовної гри есперенте.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрідьєш Карінті

• (англ.) [Архівовано 22 лютого 2006 у Wayback Machine.]
• (англ.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• (англ.) [Архівовано 23 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• (англ.)