Харчук Надія Антонівна — Вікіпедія
Харчук Надія Антонівна | |
---|---|
Народилася | 2 вересня 1929 Гміна Перемишль, Перемишльський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка |
Померла | 25 грудня 2000 (71 рік) Львів, Україна |
Поховання | Янівський цвинтар |
Громадянство | Україна |
Діяльність | науковиця |
Членство | Союз українок |
Партія | Союз українок |
Звання | Кандидат хімічних наук |
Надія Антонівна Швед, у шлюбі Харчук (2 вересня 1928, с. Острів (гміна Перемишль) Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства — 25 грудня 2000, Львів) — українська науковиця і громадська діячка. Кандидатка хімічних наук (1968). Одна з ініціаторок створення «Союзу українок», перша Голова його секретаріату.
Закінчила хімічний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «Технологія органічного синтезу».
Працювала інженеркою на Львівському лакофарбовому заводі, згодом — у відділі хімії органічних мінералів в Інституті геології та геохімії горючих копалин Академії Наук УРСР, спочатку лаборанткою, старшою лаборанткою, а потім аспіранткою. 1968 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження хімічної природи нафтових та вугільних бітумів основних родовищ України».
Разом з поетесою та активісткою Атеною Пашко працювала над створенням Всеукраїнської організації «Союз українок»[1], яка відновила діяльність 1989 року (після закриття однойменної організації 1939 року), а зареєстрована була 1991 року.
Померла 25 грудня 2000 року у віці 71 року у Львові. Похована на 41 полі Янівського цвинтаря.
- ↑ Перша Міжнародна Асамблея «Українка у світі» (31.08.2019 — 04.09.2019). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- Жінка-громадянка // Високий Замок — 2002, 23 березня.