Хлориди — Вікіпедія

Хлори́ди — солі хлоридної кислоти (HCl). До складу будь-якого хлориду входить катіон та один або кілька одновалентних аніонів хлору Cl-. Хлориди зазвичай є добре розчинними в воді (але є і винятки — хлорид срібла (AgCl), і утворюються при реакціях соляної кислоти з металами, або в ході реакцій обміну з іншими солями.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Найвживанішим є хлорид натрію (NaCl), відомий під назвою «кухонна сіль».

Хлориди можна одержати різними способами: взаємодією хлоридної кислоти з металами, основними оксидами і гідроксидами, солями слабких кислот та безпосереднім сполученням металів з хлором. Так,

Zn + 2HCl → ZnCl2 + Н2
CaCO3 + 2HCl → CaCl2 + H2O + CO2
AgNO3 + HCl → AgCl ↓ + HNO3
Cu + Cl2 → CuCl2

Більшість хлоридів добре розчиняється у воді. Погано розчинним є хлорид свинцю(II) PbCl2 і практично нерозчинним хлорид срібла AgCl.

Хлориди широко застосовуються. Найважливішими з них є хлорид натрію NaCl, хлорид калію KCl, хлорид цинку ZnCl2 і хлорид барію BaCl2.

Хлорид цинку ZnCl2 у вигляді водного розчину застосовують для просочування залізничних шпал, щоб запобігти їх гниттю, і як реактив у хімічних лабораторіях. Хлорид барію BaCl2 — отруйна речовина, яку використовують для боротьби з деякими шкідниками сільського господарства, а також як реагент на виявлення іона SO4 2-.

Хлорид кальцію — водорозчинна сіль кальцію CaCl2.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.