Чакрабонґсе Буванаф — Вікіпедія

Чакрабонґсе Буванаф
тай. สมเด็จพระอนุชาธิราช เจ้าฟ้าจักรพงษ์ภูวนาถ กรมหลวงพิษณุโลกประชานาถ
Народився	3 березня 1883(1883-03-03) Бангкок, Таїланд
Помер	13 червня 1920(1920-06-13) (37 років) Бангкок, Таїланд ·пневмонія
Країна	Таїланд
Місце проживання	Велика Британія Санкт-Петербург Таїланд Таїланд
Alma mater	Пажеський корпус (23 серпня 1902) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Вчителі	Ардашев Павло Миколайович
Знання мов	російська і тайська
Військове звання	фельдмаршал, Корнет і полковник
Конфесія	буддизм
Рід	Чакрі
Батько	Чулалонгкорн
Мати	Saovabha Phongsrid
Брати, сестри	Abbhantripajad, Adisaya Suriyabhad, Adorndibyanibhad, Ajrabarni Rajkanya of Siamd, Bahurada Manimayad, Bandhavanna Varobhasd, Beatrice Bhadrayuvadid, Phongpraphai of Siamd, Bismai Bimalasatayad, Chandra Saradavara, Princess of Phichitd, Charoensri Chanamayud, Chudharatana Rajakumari of Siamd, Dibyalangkarn of Siamd, Valaya Alongkornd, Purachatra Jayakarad, Вачіравуд, Прачадіпок, Kitiyakara Voralaksana, 1st Prince of Chanthaburid, Yugala Dighambarad, Paribatra Sukhumbandhud, Anusara Siriprasadhd, Benbadhanabongsed, Chudadhuj Dharadilok, Prince of Phetchabund, Vudhijaya Chalermlabhad, Vajirunhisd, Махідол Адульядетd, Tribejrutama Dhamrongd, Asdang Dejavudhd і Siriraj Kakudhabhandd
У шлюбі з	Катерина Десницька
Діти	Чула Чакрабон
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Чакрабонґсе Буванаф, принц Пітсанулок (тай. สมเด็จพระอนุชาธิราช เจ้าฟ้าจักรพงษ์ภูวนาถ กรมหลวงพิษณุโลกประชานาถ; 3 березня 1883(18830303) — 13 червня 1920) — тайський фельдмаршал, син короля Таїланду Рами V Чулалонгкорна, відомий своїми зв'язками з Росією.

Був улюбленою дитиною батьків. Після здобуття початкової освіти в Таїланді був відправлений у Велику Британію (1896), де навчався до 1898 року. З кінця 1897 року вивчав російську мову під керівництвом П. Н. Ардашева, перебувавшого тоді на стажуванні в Англії. Чакрабонґсе був одним з перших сіамців, які вивчили російську мову^[1]. Влітку 1898 року відправлений у Санкт-Петербург для навчання у Пажеському корпусі. Король Рама V Чулалонгкорн домовився про навчання сина в Росії під час свого візиту в Петербург в 1897 році^[2]. Він радив Миколі II не давати синові потурань і виховувати як справжнього офіцера. Закінчив Пажеський корпус у 1902 році кращим учнем, випущений в лейб-гвардії Гусарський Його Величності полк корнетом. У 1908 році отримав чин полковника Російської імператорської армії^[3]. Був нагороджений російським орденом Св. Володимира IV ступеня. За деякими джерелами, закінчив Академію генштабу.

У Росії познайомився з українкою Катериною Десницькою і одружився з нею (1907). У 1908 році у них народився син Чула Чакрабон. За деякими даними, перед шлюбом з Десницькою, укладеним в Константинополі, Чакрабонґсе хрестився в православ'я, але згодом повернувся до буддизму.

Після повернення в Сіам призначений начальником Генерального штабу тайської армії. Вніс великий внесок у розвиток авіації в країні, заснував сіамські королівські ВВС.

Після смерті свого батька і вступу на престол бездітного старшого брата Вачиравуда (Рами VI) Чакрабонґсе став спадкоємним принцом (1910).

Представляв свою країну під час багатьох зарубіжних візитів, зокрема, був присутній на коронації Георга V в червні 1911 року, на шляху в Англію відвідав Росію, зробивши подорож через Далекий Схід і Сибір.

Помер у віці 37 років.

Історія кохання принца Чакрабонґсе і Катерини Десницької описана:

• у книзі Паустовського «Далекі роки» (1946);
• у романі Р. Востокової «Нефритове слоненя» (1989);
• у книзі їх онуки, принцеси Таїланду Нариси Чакрабон «Катя і принц Сіаму».

У 2011 році за цією книгою в Єкатеринбурзькому театрі опери і балету був поставлений однойменний балет^[4].

• Документальный фильм. Сценарий: С. Алексеев. Режиссёр: Д. Марковцев. 2014 г (25.02.2014). Катя и принц. История одного вымысла. На 39 хвилині. Россия-Культура. {{cite episode}}: Пропущений або порожній |series= (довідка) [Архівовано 23 травня 2015 у Wayback Machine.]