French
DeutschЧжао Уцзі — Вікіпедія
| Чжао Уцзі | |
|---|---|
| трад. китайська: 趙無極erfd | |
| Псевдо | Chao, Wu-chi, Zhao, Wuji і Tsao, Wou-ki |
| Народився | 1 лютого 1920[4][5][…] Пекін, Бейянський урядd[7][8][…] |
| Помер | 9 квітня 2013[1][2][…] (93 роки) Ньйон, Во, Швейцарія[7][8][…] ·ускладнення[9] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас[10][6][11] |
| Країна |  Франція[12][13] Республіка Китай (1912—1949) Тайвань |
| Місце проживання | Франція[10] Париж[10][9] |
| Діяльність | художник, літограф, дизайнер поштових марок, рисувальник, митець |
| Alma mater | Академія Ґранд-Шом'єр і China Academy of Artd |
| Вчителі | Лінь Фенмянь, Fang Ganmind і Wu Dayud |
| Знання мов | французька[1] |
| Членство | Juelan Clubd і Академія красних мистецтв Франції |
| Напрямок | Q65052354? |
| Magnum opus | April-September 1987d[14] |
| Рід | Zhao clan of Dagangd |
| У шлюбі з | May Zaod, Françoise Marquet-Zaod[9] і Xie Jingland |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
Чжа́о Уцзі́ (фр. Zao Wou-Ki, кит. спр. 赵无极, піньїнь: Zhào Wújí пиньінь Zhao Wújí; 13 лютого 1921, Пекін — 9 квітня 2013, Ньйон, Швейцарія) — французький живописець, графік, художник книги китайського походження, представник нової Паризької школи.
Народився в освіченій родині старої аристократії, з 1935 по 1941 рік навчався каліграфії та живопису в художній школі Ханчжоу, у 1941-1947 роках викладав у ній. Оскільки в цей час йшла війна з Японією, він разом зі школою переїжджав по країні: спочатку до провінції Цзянсі, потім до Хунані, врешті — до Сичуаня.
У 1948 році приїхав до Парижа, оселився на Монпарнасі, познайомився з П'єром Сулажем, Гансом Гартунгом, Ніколою де Сталем, Альберто Джакометті, Марією Вієйрою да Сілва, Андре Мішо та ін. З 1952 року регулярно виставлявся в паризькій галереї П'єра, брав участь у виставках у США, Швейцарії, Великій Британії, Японії, Китаї, Італії, Іспанії.
1964 року отримав французьке громадянство. Працював як книжковий ілюстротор у виданнях А. Мішо (1950, 1981, 1995), Р. Шара (1957, 1974), А. Мальро (1962), Сен-Жон Перса (1965), А. Рембо (1966, 1967), Е. Паунда (1972), Р. Каюа (1974, 1976), Л. С. Сенгора (1978), Ф. Жакоте (1981), Лорана Гаспара (1981, 1985), Х. Джебрана (1992), І. Бонфуа (1993, 1994, 1996) та багатьох інших.
Останніми роками разом із другою дружиною жив у Дюллі (кантон Во), на березі Женевського озера.
Зазнавши впливу Пауля Клее (він відкрив його для себе під час поїздки до Швейцарії в 1951 році), виробив згодом власний нефігуративний стиль, що поєднує досягнення західного абстракціонізму з китайськими живописними традиціями.
У 1993 році нагороджений французьким орденом Почесного легіону, в 1994 році — Імператорською премією Японії, в 2001 році — премією Фонду Тейлора.
У 2002 році Чжао Уцзі обраний членом Академії образотворчих мистецтв Франції.
У 2008 році велика ретроспективна виставка його графіки пройшла в Національній бібліотеці Франції.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Alley R., Barton L. V. Zao Wou-Ki // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T093264
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ а б в https://www.zaowouki.org/en/the-artist/biography/
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11889711X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Vitello P. Zao Wou-ki, Abstract Painter, Dies at 92 / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2013. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ а б в https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article3972
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ RKDartists
- ↑ http://www.atlasmuseum.net
- Jacometti N. L'oeuvre gravée 1949—1954 de Zao Wou-Ki. Berne: Éditions Gutekunst & Klipstein, 1955.
- Roy Cl. Zao Wou-Ki. Paris: Georges Fall, 1955 [переизд. 1960, 1970].
- Zao Wou-Ki/ Textes et extraits de Henri Michaux, Michel Ragon, Claude Roy, Pierre Schneider, Myriam Prévot-Douatte, Jacques Lassaigne. Paris: Galerie de France, 1969.
- Laude J. Zao Wou-ki. Bruxelles: La Connaissance, 1974.
- De Vrees F. Zao Wou-Ki. Schelderode: Kunstforum, 1977 [переизд. 1981]
- Abadie D., Contensou M. Zao Wou-ki. Paris: Ars Mundi, 1989,
- Daix P. Zao Wou-Ki, l'oeuvre 1935—1993. Neuchâtel: Éditions Ides et calendes, 1994 [переизд. 1996].
- Bonnefoy Y., Cortanze G. de. Zao Wou-Ki. Paris: Éditions de la Différence, 1998.
- Noel B. Zao Wou Ki, Grands Formats. Paris: Editions Cercle d'Art, 2000.
- Chalumeau J.-L. Zao Wou-Ki: Ce qui est abstrait pour vous est réel pour moi. Paris: Éditions Cercle d'art, 2001.
- Zao Wou-Ki/ Textes de François Cheng, Pierre Schneider, Jean Lescure, Guitemie Maldonado. Paris: Ministère de la Culture et de la Communication; Éditions du Jeu de Paume, 2003.
- літографії та гравюри на ParisBeijing галерея(англ.) )
- [1](фр.) )
- [2](фр.) )
- Графіка on line(фр.) )
- Живопис та графіка on line(фр.) )
- Роботи у музеях світу(англ.) )
- Графіка on line(фр.) )
