Шала — Вікіпедія

Шала — шумерська, вавилонська, ассирійська і хуритська богиня. Вважалася дружиною бога грози Адада, бога землеробства Дагона або бога вогню Нуску, в хуритській міфології - також дружиною Кумарбі^[1]. Вона іноді згадується з епітетом ša šadî, який, можливо, вказує на її північне походження^[2]. Відповідно до MUL. APIN, у вавилонській астрології асоціюється із сузір'ям Діви.

У Шумері вважалася богинею зерна та співчуття. Символи зерна та співчуття об'єднувалися, відбиваючи важливість сільського господарства в міфології Шумера і віру в те, що добрий урожай є виявом співчуття богів^[3]. Вона зображалася з двоголовою булавою, прикрашеною головами левів^[4].

Іменем Шали клялися в новоассирійських васальних договорах^[5]. В Ашурі їй поклонялися разом з Нісабою та Хабіру у храмі Адада^[2].