Шаруватість гірських порід — Вікіпедія

Шаруватість гірських порід (рос. слоистость горных пород, англ. bedding, stratification, lamination; нім. Schichtung f, Stratifikation f, Bänderung f) — будова (текстура) гірських порід у вигляді шарів, які налягають один на одного і розрізняються за складом, розміром та іншими ознаками^[1]. Притаманна більшості осадових і вулканогенно-осадових порід. Виникає при зміні динамічних та фізико-хімічних умов середовища осадоутворення або в результаті нерівномірного приносу осадового матеріалу. Розрізняють шаруватість осадових товщ і шаруватість гірської породи всередині шару^[1]. Синонім — верствуватість.

Шаруватість класифікують за: потужністю шарів, характером границь між шарами, співвідношенням шарів та типом їх поєднання, витриманістю шарів і т. п^[1].

• градаційна шаруватість
• мутаційна шаруватість
• шаруватість осадових порід
• шаруватість перехресна
• шаруватість ритмічна
• шаруватість тонка
• смужкуватість гірських порід
• Текстура осадових порід шарувата

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.