Шафірканський гідровузол — Вікіпедія

Шафірканський

Місце розташування гідровузла

Шафірканський гідровузол — гідротехнічний комплекс в Узбекистані на річці Зеравшан, що виконує важливу вододільну функцію в системі каналів Бухарської оази.

Шафірканський гідровузол, перші споруди якого з'явились не пізніше 1973 року,^[1] розташовані на вході Зеравшану до Бухарської оази. При цьому менш ніж за кілометр вище по течії Зеравшану є завершення Шафірканської гілки Аму-Бухарського каналу, яка здатна подавати великі обсяги води походженням з Амудар'ї.

До складу гідровузла входять, зокрема, такі споруди:

- бетонна гребля в руслі Зеравшану завдовжки понад шість десятків метрів із шістьома водопропускними шлюзами;

- розташована під кутом до попередньої бетонна гребля завдовжки близько чотирьох десятків метрів із чотирма водопропускними шлюзами, що є оголовком каналу Джильван (Джильванський, Джальван), який прямує по правобережжю річки через північну частину оази та забезпечує її зрошення;

- оголовок Агітмінського скидного колектору, що прямує до Аякагітмінської западини. Призначенням подібних колекторів є відвід з іригованих масивів дренажних вод, що мають підвищений вміст солей, при цьому система Агітміснького скиду обслуговує 16 тисяч гектарів на території Гіждуванського та Шафірканського районів;^[2]

- оголовок підвідного каналу наливного Шуркульського водосховища, яке почали будувати в 1980-х роках.

Можливо також відзначити, що вище по течії Зеравшану розташований Навбахорський гідровузол, а нижче — Хархурський гідровузол.

1. ↑ Kommunist Uzbekistana (рос.). Obʺedinennoe izd-vo "Kizil Ŭzkekiston", "Pravda Vostoka", i Ŭzbekiston surkh". 1974.
2. ↑ jurnallar/shodiev (PDF).