Шило — Вікіпедія

Шило

Шило у Вікісховищі

Ши́ло — інструмент у вигляді загостреного стрижня з руків'ям. На відміну від швейної голки, наконечник шила не має отвору.

Товсте чоботарське шило ще називають швайкою.

Назва інструмента походить від прасл. *šidlo, утвореного від дієслова *šiti («шити»)^[1].

Відоме з палеоліту. Розповсюджене у всьому світу. Майстрів, які виготовляли шила, називали ши́льниками^[2][3].

Шило може мати дерев'яне, пластмасове або металеве руків'я. Металева робоча частина може бути круглого чи гранчастого перерізу.

Використовується, наприклад, шевцями й закрійниками для проколювання щільних матеріалів, наприклад, шкіри. Шевські шила бувають прямі, вигнуті та з гачками чи човникові (призначені для просилювання дратви, можуть бути прямими й вигнутими).

Знаходить застосування і в інших майстрів (столяр, тесляр) як канцелярське приладдя, електромонтажний інструмент.

Довге шило може бути застосоване як холодна зброя, конструктивно йому аналогічний стилет.

• Назва одного з різновидів списа, західноєвропейського альшпіса буквально означає «шило-спис».
• Згідно зі «Словарем української мови» Б. Д. Грінченка, сполученням «шила бити» називався рід гри^[4].
• Згідно з тим самим джерелом, про запряжку цугом могли казати «шилом їхати»^[4].
• Шилом називали загострену палицю, на яку натикали шматок рогу для його розпарювання^[4].
• Шильниками могли називати й шахраїв^[2].

• Шила в мішку не сховаєш (шило в мішку не втаїться, шила не сховає міх)^[4] — про щось явне, чого не можна приховати.
• Міняти шило на мило (міняти шило на швайку, міняти шило на мотовило) — одержувати майже таке саме, не краще (отже програвати), невигідно міняти що-небудь на щось.
• Шило в дупі — про жваву, непосидючу людину.
• Його й шило голить — про щасливу людину^[4].
• Не вміє й шила загострити — ні на що не здатний^[4].
• Шилом моря не нагрієш — неможливо щось зробити.
• Шилом ніде ткнути — дуже багато, дуже тісно.
• Шильник берднику не товариш^[3].
• Шильники терти (шильники-мильники терти) — ухилятися від роботи^[3].
• Вилізло (виткнулося) шило з мішка — щось стало явним, помітним, очевидним.
• Крутитися (соватися) як на шилі — неспокійно поводити себе.
• Захопити (ухопити) шилом патоки — зазнати поразки, невдачі, нічого не добитися, залишитися ні з чим.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шило

• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
• Шило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

• Шило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2085. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.