Мережевий шлюз — Вікіпедія

Мереже́вий шлюз (англ. gateway) — апаратний маршрутизатор або програмне забезпечення для сполучення комп'ютерних мереж, що використовують різні протоколи (наприклад, локальної та глобальної).^[1][2]

Мережевий шлюз конвертує протоколи одного типу фізичного середовища в протоколи іншого фізичного середовища (мережі). Наприклад, при з'єднанні локального комп'ютера з мережею Інтернет ви використовуєте мережевий шлюз.^[3]

Роутери (маршрутизатори) є одним із прикладів апаратних мережевих шлюзів.

Мережеві шлюзи працюють на всіх відомих операційних системах. Основне завдання мережевого шлюзу — конвертувати протокол між мережами. Роутер сам по собі приймає, проводить і відправляє пакети тільки серед мереж, що використовують однакові протоколи. Мережевий шлюз може з одного боку прийняти пакет, сформатований під один протокол (наприклад Apple Talk) і конвертувати в пакет іншого протоколу (наприклад TCP / IP) перед відправленням в інший сегмент мережі. Мережеві шлюзи можуть бути апаратним рішенням, програмним забезпеченням або тим і іншим разом, але зазвичай це програмне забезпечення, встановлене на роутер або комп'ютер. Мережевий шлюз повинен розуміти всі протоколи, використовувані роутером. Зазвичай мережеві шлюзи працюють повільніше, ніж мережеві мости, комутатори і звичайні роутери. Мережевий шлюз — це точка мережі, яка служить виходом в іншу мережу. У мережі Інтернет вузлом або кінцевою точкою може бути або мережевий шлюз, або хост. Інтернет-користувачі і комп'ютери, які доставляють вебсторінки користувачам — це хости, а вузли між різними мережами — це мережеві шлюзи. Наприклад, сервер, контролюючий трафік між локальною мережею компанії і мережею Інтернет — це мережевий шлюз.

У великих мережах сервер, що працює як мережевий шлюз, зазвичай інтегрований з проксі-сервером і міжмережевим екраном. Мережевий шлюз часто об'єднаний з роутером, який управляє розподілом і конвертацією пакетів у мережі.^[4]

Мережевий шлюз може бути спеціальним апаратним роутером або програмним забезпеченням, встановленим на звичайний сервер або персональний комп'ютер.

Функція маршрутизації пакетів по різних неоднорідним мережевим інтерфейсам. Локалізація всього оброблюваного трафіку (дана функція шлюзу є точною завданням, яке поставлене ​​кожному міжмережевому екрану).

Друга функція шлюзу зазвичай виконується спеціальним програмним забезпеченням (ОС), а іноді є програмним модулем інтернет браузера.

Шлюз за умовчанням (англ. Default gateway),шлюз останньої надії (англ. Last hope gateway) — в маршрутизованих протоколах — адреса маршрутизатора, на який відправляється трафік, для якого неможливо визначити маршрут виходячи з таблиць маршрутизації. Застосовується в мережах з добре вираженими центральними маршрутизаторами, в малих мережах, в клієнтських сегментах мереж. Шлюз за умовчанням задається відповідним записом у таблиці маршрутизації виду «мережа 0.0.0.0 з маскою мережі 0.0.0.0».

Шлюз за умовчанням дозволяє спростити координацію трафіку, спрямовуючи його на центральні маршрутизатори. У випадку робочої станції таблиця маршрутизації зазвичай складається (крім маршрутів зворотної петлі) з локального маршруту (локального мережевого сегмента, до якого відноситься робоча станція) і шлюзу за умовчанням, на який відправляється весь інший трафік. Для пристроїв, підключених до одного маршрутизатора, використання шлюзу за умовчанням є єдиною доступною формою маршрутизації; у разі наявності декількох з'єднань з маршрутизаторами шлюз за умовчанням може і не вказуватися (в цьому випадку при спробі відправити пакет у мережу, для якої немає маршруту, буде повертатися повідомлення no route to host).^[5][6]

Термін «шлюз за умовчанням» застосовується в основному в робочих станціях, де його використання є штатним режимом робочої станції. Термін «шлюз останньої надії» використовується в маршрутизаторах, для яких застосування такого шлюзу є ненормальною ситуацією (маршрутизатор повинен знати маршрути для маршрутизації пакетів).

1. ↑ Inc, IDG Network World (20 жовтня 1997). Network World (англ.). IDG Network World Inc. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
2. ↑ CCNA Certification/Network Layer - Wikibooks, open books for an open world. en.wikibooks.org (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28 січня 2022.
3. ↑ Hypertext Transfer Protocol (HTTP/1.1): Message Syntax and Routing. 2014-06. Процитовано 28 січня 2022.
4. ↑ Zhang, Peng (2010). Advanced industrial control technology (вид. 1st ed). Amsterdam: William Andrew/Elsevier. ISBN 978-1-4377-7807-6. OCLC 668196254.
5. ↑ THREE. The Brillo Box. Andy Warhol. Yale University Press. 31 грудня 2017. с. 47—71.
6. ↑ Christensen, Bryce. Building an internet of things (IoT) air quality sensing platform on Amazon web services (AWS). Процитовано 28 січня 2022.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2011)