Шмуель Мєстєчкін — Вікіпедія

Шмуель Мєстєчкін
Народився1908[1]
Васильків, Київська губернія, Російська імперія
Помер2004[1]
Ізраїль
Країна Ізраїль
Діяльністьархітектор
Галузьархітектура
Напрямокінтернаціональний стиль

Шмуель Мєстечкін (12 травня 1908, Васильків, Київська обл. — 2 червня 2004, Тель-Авів) — ізраїльський архітектор, випускник відомого закладу Баугауз,  проектував будівлі в Тель-Авіві, вплинув на кібуцну архітектуру. Засновник молодіжного руху Га-Ноар Га-Овед[en]. З 1941 до 1943 року був директором відділку в штабі Пальмах[en].

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1915[2] (за іншими джерелами у 1923[3]) разом з батьками і старшим братом перебрався до Палестини. Сім'я оселилася в Тель-Авіві.

Деякий час Шмуель Мєстєчкін навчався в єшиві Шаарей Тора в селищі Неве-Шалом.

В межах діяльності «Га-Ноар Га-Овед[en]» організовував майстер-класи для професійної підготовки робочої молоді. Поступово ці майстер-класи оформилися у школу, яка отримала назву «Майстерня Макса Пейна» на честь секретаря «Союзу єврейських профсоюзів» в США Макса Пейна. Вона стала першою школою професійного спрямування в Тель-Авіві. Згодом ця школа перетворилася на освітницьку мережу «АМАЛЬ»[3].

У 1931 році Шмуель Мєстєчкін переїхав до Німеччини вивчати архітектуру у Вищій школі будівництва Баугауз. Навчався разом з видатними архітекторами Шломо Бернштейном та Муніо Вайнтрау[2].

Основні проекти

[ред. | ред. код]

У 1937 році Шмуель Мєстєчкін відкрив власне підприємство та створив будівлі в кібуцах Наан, Рамат Га-Ковеш та Ашдод Яков.

Працюючи з 1941 до 1943 в штабі Пальмаха, він брав участь у плануванні різноманітних захисних споруд.

В 1943 році зайняв посаду головного архітектора у відділку планування та розвитку кібуцного руху Харци, де пропрацював до 1973 року. Проектував будівлі всіх видів — їдальні, будинки культури, навчальні заклади, дитячі будинки, житлові будинки, спортивні зали і різні господарські будівлі. Загалом його будівлі є в кібуцах Ейн Хаміфрац, Мізрах, Мерхавія, Далія, Яд-Мордехай, Хацор і багатьох інших.

Значним проектом Шмуеля Мєстєчкіна було будівництво кибуца Мізра. Він спорудив триповерхову будівлю для курчат, яка була близько 60 метрів в довжину, в той час як кібуцникі жили в кімнатах розміром не більше 20 метрів. Курник став відомий під назвою «Об'єднаний курник» або «Баугаузні курчата».

Ще одна видатна робота Шмуеля Мєстєчкіна — оригінальна бібліотека в стилі баугауз в кібуці Гіват Га-віва.

У 1950—1972 роках Шмуель Мєстечкін брав участь в проектуванні і будівництві амфітеатру, спортивного стадіону та басейну в кампусі Гіват Рам Єврейського університету в Єрусалимі, а також молодіжного гуртожитку і музею Підприємств Мертвого моря в поселенні Неві Зоар.

Разом зі своїм сином, архітектором Йосі Мєстєчкіним, спроектував гостьовий будинок Бен-Гуріона в Коледжі Сде Бокер і в культурному центрі кібуца Ейн-Геді[3].

Шмуель Мєстєчкін проектував будівлі відповідно до своїх власних поглядів щодо призначення архітектури. На його думку, будівлі мали бути перш за все практичними і зручними для людей. Він ніколи не прагнув до того, щоб його будівлі ставали пам'ятками архітектури. Його відома цитата: «Будинок, що втратив свою функціональність, має зникнути»[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. а б White city. Белый город Тель-Авива. Ода Баухаусу?. PRAGMATIKA.MEDIA (ru-RU) . 13 травня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  3. а б в Колесникова К.  Дух Израиля рожден в украинских местечках// Надежда: газета. — 2018. — № 5
  4. בקיבוץ לא בנו סתם בניינים. www.haaretz.co.il (івр.). Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]