Штрейкбрехерство — Вікіпедія

Штрейкбре́херство (нім. Streikbrecher, від Streik — «страйк» і brechen — «ламати, зривати»), іноді також вживається калька страйколо́мство, страйкола́мство^[1] — участь осіб у роботі підприємства, всупереч волі працівників, які оголосили страйк. Штрейкбрехером називають людину, яка працює, незважаючи на страйк, відмовляється брати участь в бастуванні. Штрейкбрехери, як правило, особи, які не є співробітниками компанії, а тимчасово наймаються на роботу до або під час страйку, щоб зберегти виробництво.

В широкому значенні — зрадник, людина яка зрадила спільні або класові інтереси.

• Parry, Richard Lloyd. «Labour Law Draws Roar of Rage From Asian Tiger.» The Independent. January 18, 1997.
• Riddall, J.G. The Law of Industrial Relations. London: Butterworths, 1982.

• Штрейкбрехер // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.