Шукальнааське царство — Вікіпедія

Шукальнааське царство
IV ст. н.е. – IX ст. н.е.
Столиця	Шукальнаах Усііхвіц
Мови	мая
Форма правління	монархія
Історія
- Засноване	IV ст. н.е. IV ст. н.е.
- Припинило існування	IX ст. н.е. IX ст. н.е.

Шукальнааське царство^[1] — маянська держава на території сучасного штату Чіяпас (Мексика), що утворилася напочатку IV століття. Тривалий час було об'єктом протистояння в регіоні, зрештою напочатку IX ст. повністю занепало.

Розташовувалося в долині річки Лаканха, притоку Усумасінти, у глибині Лакандонської сельви. Утворилося навколо невеличкого містечка Шукальнаах (сучасне городище Лаканха), яке дало назву усієй державі. Із самого початку не було сильно централізованою державою, а складало своєрідну федерацію йарству на чолі із столицею, в інших областях (Бубульха, Укуль, Буктуун, Саклакаль, Тах) правителі представники головної династії. Стосовно райнньої історії царства немає практично жодних відомостей.

Першим відоми царем є Ах-Яш-Пунім, що володарював близько 400 року. Він вважається засновником відомої династії. Які царі (династії) правили до нього все ще знаходиться в стадії дослідження.

Вже в середині VI ст. Шукальнаах належав до числа найбільших центрів регіону. В цей час починаються його конфлікти з Па'чанським царством за домігування, які завершилися у 564 році поразкою шукальнаахського ахава К'ан-Ток-Луука. В результаті цієї події Шукальнаах визнав зверхність Па'чана.

Близько 600 року за ініціативи царя Яхав-Чан-Муваахна I відбулося перенесення столиці царства з Шукальнааха в Усііхвіц (сучасне городище Бонампак). В цей період зберігається залежність від Па'чана, на боці якого війська Яхав-Чан-Муваахна I втрутилися у війну з Баакульським царством, завдавши останньому у 603 році поразки.

У 610—611 роках царство поринуло у розбрад за владу між Ах-Чан-То'ком та Ах-Наалєм, припинення якого вдалося завдяки втручання па'чанського царя Іцамкокаах-Бахлама II, що поставив царем Ах-Нааля. З цього моменту влада Па'чана над Шукальнаахом зростає. 611 року війська останнього беруть участь в коаліції проти Баакуля. Війна завершилася успішно й Ах-Нааль повернувся з частиною здобичі.

На межі VI—VII століть між царствами Шукальнаах і Ак'є було укладено політико-династичний союз, скріплений шлюбними зв'язками. у 640-х роках знову виникло внутрішнє протистояння, що булоспричинено втручання у справи Шукальнааха царства Сакц'і. В результаті на деякий час приходить до влади противник Па'чана. За його наказом було розорено па'чанську область Нахбху'к. Втім 643 року завдяки діям царя Па'чана Яшуун-Бахлама III у владі в Шукальнаахському царстві відновлено ахава Вінікхааб-То'ка, але протистояння тривало до 648 року. У 650-х роках Шукальнаах визнає зверхність Йокіб-Кіна. У 659 році війська Шукальнаахсбького царства брали участь у поході коаліції на чолі із Йокіб-Кіном проти Баакульського царства.

У 680-690-х роках відбулася чергова боротьба за владу, в результаті якої до Шукальнааха вдерлися війська па'чанського царя, що виступив на боці поваленого ахава Ах-Нак'еєя. Після цього до початку 700-х років про історію мало що відомо. За окремим відомостями брало участь у протистоянні амбіціями царства Сакц'і наприкінці 690-х років. У 710-х роках виник конфлікт з Па'чаном, в результаті якого у 713 році шукальнаахські війська зазнали поразки.

Втім вже у 717 році цар К'ініч-Чак-Чііх визнає зверхність царства Сакц'і. У відповідь проти Шукальнаах рушив па'чанський цар Іцамкокаах-Бахлам III, який завдав поразки шукальнаахцями, але не зміг повалити царя. В результаті цього залежність Шукальнааха від Сакц'і збереглася.

У 740-х роках за ахава Хой-Балама відбувається приєднання до царства Шуукальнааха царства Ак'є, яких пов'язували старовинні родинні зв'язки. Втім незабаром відбувся війна між царем та його Ах-Сак-Телесом, намісником-сахалєм старовинної області Шукальнаах, в якій останній переміг наприкінці 740-х років й став новим царем. З цього моменту починається повернення до старовинної практики васаліту по відношенню до Па'чанського царства.

У 760-х роках Шукальнаахське царство було об'єктом боротьби між царствами Па'чан і Сакц'і, в якій перемогу здобуло перше. Це призвело до посилення місцевої знаті в Шукальнаахі, де значне місце на тривалий час посів родич царів Ак'є — Ах-Чанлаху'н-Баак.

У 770-х роках царем Яхав-Чан-Муваахна II здійснюються рішучі заходи щодо зміцнення влади над місцевими правителями, водночас збережено політику підкореності Па'чанському царству. В результаті у 785 році розпочалася нова війна з Сакц'і — за колишнє царства Ак'є. До 787 року при підтримці Па'чана шукальнаахські війська завдали відчутної поразки суперникові.

За останніх царів союз з Па'чаном зберігався. На знак підтвердження своєї сили та могутності правителі Шукальнаах зводять величну будівлю відомою у науковців під назвою «Храм I». Проте зведення цього комплексу, що датуються 791 роком є останньою згадкою про Шукальнаах. Вважається, що наприкінці 790-х років володарював царевич Чоох (його тронне ім'я наразі невідоме).

Час й причини занепаду держави достеменно невідомі. В усілякому разі до 800 року невідомо про передумови для загибелі, навпаки Шукальнаах знаходився в періоді піднесення, про що свідчить якість робіт в Храмі I. На думку дослідників, царство припинило своє існування на початку IX ст. в рамках загального колапсу класичного періоду.

• Stuart D. Vulture Hill: The Place Name of Bonampak // Maya Decipherment: A Weblog on the Ancient Maya Script, March 16, 2008.
• Biro P. Las piedras labradas 2, 4 y 5 de Bonampak y los reyes de Xukulnah en el siglo VII // Estudios de Cultura Maya, Volúmenes XXIX, 2007. — P. 33-35, 44-47
• Houston S. Carved Panel // Ancient Maya Art at Dumbarton Oaks / Ed. by J. Pillsbury, M. Doutriaux, R. Ishihara-Brito, and A. Tokovinine. — Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 2012. — P. 48-57.
• Miller M. Understanding the Murals of Bonampak // Maya: Divine Kings of the Rain Forest / Ed. by N. Grube. — Köln: Könemann Verlagsgesellschaft, 2001. — P. 240—242.
• Беляев Д. Д., Сафронов А. В. Ак'е и Шукальнах: история и политическая география государств майя Верхней Усумасинты // Древний Восток и античный мир: Труды кафедры истории Древнего мира исторического факультета МГУ. — 2004. — Вып. 6. — С. 119—142