Щербатський Федір Іполитович — Вікіпедія

Щербатський Федір Іполитович
Народився11 вересня 1866(1866-09-11)[1]
Кельці, Q24932577?, Радомська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[2]
Помер18 березня 1942(1942-03-18)[2][3][…] (75 років) або 1942[5]
Бурабай, Боровська селищна адміністрація, Бурабайський район, Акмолинська область, Казахська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьфілософ, орієнталіст
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Імператорський Царськосільський ліцей
Галузьсходознавство[5]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
ВчителіІван Мінаєв
Відомі учніAlexander Freimand
Аспіранти, докторантиOtto Rosenbergd
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
Петербурзька академія наук
БатькоQ28501005?

Федір Іполитович Щербатський[6] (19 вересня[7] 1866, Кельці, Царство Польське — 18 березня 1942, Борове, Акмолинська область, Казахська РСР) — російський і радянський сходознавець (буддолог, індолог і тибетолог), академік Російської академії наук (1918). Один із засновників російської школи буддології[8]. Переклав і видав ряд пам'яток санскритської і тибетської літератури. Почесний член наукових товариств Великої Британії, Німеччини, Франції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Польщі, де на той час служив його батько, Іполит Федорович Щербатський. Навчався в Царськосельській гімназії, яку закінчив у 1884 році. Садиба Щербатських перебувала в селі Лютка Лужского району Ленінградської області[9].

У 1889 році закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету, був учнем І. П. Мінаєва. Після захисту дисертації на тему: «Про два ряди гортанних в індоєвропейських мовах» Щербатской[10] був залишений при університеті для підготовки до професури в області індології.

Їздив у відрядження за кордон, де займався індійською поетикою (у Відні в Й. Г. Бюлера) і філософією (в Бонні у Г. Г. Якобі).

У 1893 році повернувся до Росії й на деякий час покинув наукову діяльність — був земським гласним і повітовим предводителем дворянства.

У жовтні 1899 року брав участь в роботі XII міжнародного конгресу орієнталістів в Римі, на якому було оголошено про знахідку стародавніх буддійських рукописів в Сіньцзяні.

З 1900 року викладав на посаді приват-доцента, в 1909—1930 рр. — на посаді професора, в Петербурзькому (Петроградському / Ленінградському) університеті. У 1905 році відряджений в Ургу для переговорів з Далай-ламою XIII.

У 1910—1911 рр. здійснив поїздку в Індію, відвідавши Мумбаї, Пуне, Варанасі й Дарджілінг.

З 1918 року — дійсний член Російської Академії наук. Під час відкриття Першої буддійської виставки в Петербурзі 24 серпня 1919 року виступив з лекцією «Філософське вчення буддизму [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]».

На початку 1920-тих років, за завданням радянської дипломатичної місії, працював в Англії з лордом Джорджем Керзоном. У 1923 році в Лондоні видана перша книга його великої «трилогії» з буддійської філософії: «Центральна концепція буддизму та значення терміну „Дхарма“».

У 1924 році відбулася наукова поїздка Щербатского до Бурятії.

У 1928—1930 рр. — директор Інституту буддійської культури (ІНБУК).

У 1930—1942 рр. — завідувач Індо-тибетського кабінету Інституту сходознавства АН СРСР. У 1937 році Щербатський був підданий різкій критиці, а багато його учнів були репресовані під час боротьби з ідеалізмом у сходознавстві.

У 1941 році, після початку війни, в числі групи вчених був евакуйований в селище Бурабай в Північному Казахстані, де й помер 18 березня 1942 року.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Написав праці з буддійської логіки та філософії. Опублікував і ввів в науковий обіг значну кількість писемних пам'яток на санскриті і тибетською мовою. Разом з С. Ф. Ольденбургом заснував в 1897 році міжнародний науково-видавничий проект «Bibliotheca Buddhica».

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
  • Почесний член французького Азіатського товариства («Société Asiatique»), 1822
  • Почесний член Королівського Азіатського товариства («The Royal Asiatic Society»), 1823.

Праці

[ред. | ред. код]

Ф. І. Щербатской — автор понад 60 наукових праць, в тому числі 6 монографій:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://global.britannica.com/biography/Fyodor-Ippolitovich-Shcherbatskoy
  2. а б Щербатской Фёдор Ипполитович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. Лист Івана Франка 28.01.1893 р. До М. П. Драгоманова [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Листи Івана Франка 1893 р.
  7. В последнее время часто встречается дата рождения 11 сентября, однако во всех первоисточниках и в академических биографиях указана дата 19 сентября. Дата рождения по ст. ст. в источниках отсутствует (по-видимому, это связано с тем, что Польша перешла на новый стиль).
  8. Торчинов Е. А. Очерк истории изучения буддизма в России и за рубежом [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.]. // Введение в буддизм. — СПб.: Амфора, 2005. — ISBN 5-94278-805-7.
  9. Усадьба Щербатского в Лютке. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
  10. С некоторого времени его фамилия получила вариант написания: ЩербатскОй. Причём оба варианта транскрибирования фамилии существовали в дореволюционной библиографии. У его отца или деда произошла подобная эволюция с первоначального варианта — Щербацкий: брат его деда — георгиевский кавалер Яков Григорьевич Щербацкий.

Література про Ф. І. Щербатского

[ред. | ред. код]

Исследователи Центральной Азии в судьбах России. — Санкт-Петербург: Утпала, 1998. — С. 113—155. — ISSN 0130-4046. (рос.)

  • Лысенко В. Г. Щербатской и Розенберг о сравнительном методе. Двойной портрет на фоне эпохи // Труды Русской Антропологической школы. — Вып. 4, т. 2. — М.: Издательство РГГУ, 2007. — С. 100—139. (рос.)
  • Lysenko Victoria Theodor Stcherbatsky and His Followers on Translation of Sanskrit Philosophical texts // Sanskrit and Development of World Thought. Ed. By Vempaty Kutumba Sastry. Delhi etc. Printworld, 2014. — P. 104—117. (англ.)
  • Lysenko Victoria. Comparative Philosophy or Intercultural Philosophy? The Case of the Russian Buddhologist Theodor Stcherbatsky // What Is Intercultural Philosophy? / Ed. By William Sweet. Washington: Council for Research in Values & Philosophy. 2014. — P. 165—179. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]