French
DeutschЩукін Марк Борисович — Вікіпедія
| Марк Борисович Щукін | |
|---|---|
| рос. Ма́рк Бори́сович Щу́кин | |
| Народився | 14 жовтня 1937 Ленінград |
| Помер | 14 липня 2008 (70 років) Санкт-Петербург |
| Країна |  СРСР →  Росія |
| Діяльність | археолог, викладач університету |
| Alma mater | Ленінградський державний університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Ермітаж |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Артамонов Михайло Іларіонович |
| Вчителі | Клейн Лев Самуїлович і Артамонов Михайло Іларіонович |
Марк Борисович Щукін (рос. Ма́рк Бори́сович Щу́кин; 14 жовтня 1937, Ленінград — 14 липня 2008, Санкт-Петербург) — російський археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Державного Ермітажу, член-кореспондент Німецького археологічного інституту, широко відомий фахівець в археології римського періоду.
Марк Борисович Щукін народився в родині, де батько працював художником, а мати займалася кресленням. Під час блокади Ленінграду був евакуйований в Вологодську область і лише в 1949 році його родина повернулася до м. Ленінграду. Марк із ранніх років цікавився історією. Після закінчення навчання у школі і служби в армії він в 1959 році вступив на навчання до історичного факультету Ленінградського державного університету. Вчителями Щукіна були М. А. Тиханова, М. І. Артамонов, також він слухав і лекції Л. М. Гумільова. Після закінчення університету в 1967 році влаштувався на роботу до Відділу історії первісної культури Державного Ермітажу, де став хранителем черняхівських і сарматських колекцій. Роботу поєднував з навчанням в аспірантурі Ленінградського відділення Інституту археології Академії наук СРСР (нині Інститут археології РАН). У 1971 році він захистив кандидатську дисертацію «Європейська Сарматія і Черняхівська культура (Проблема хронологічних співвідношень)»[1]. Пізніше, в 1978 році, з ініціативи М. Б. Щукіна в Ермітажі була створена Слов'яно-Сарматська археологічна експедиція. У 1991 році захистив докторську дисертацію «Центральна і Східна Європа на рубежі нашої ери: досвід історико-археологічної реконструкції політичних подій III ст. до н. е. — I ст. н. е.».
- Сарматские памятники Среднего Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1972. — Вып. 14. — С. 43— 52. (рос.)
- Об «узких» и «широких» датировках // Проблемы археологии. — Л., 1978. — Вып. II. — С. 28—32. (рос.)
- Славянское поселение Сущаны-Хмельник на реке Уборти // Древние памятники культуры на территории СССР. — Л., 1982. — С. 93—103,174—182. (рос.)
- Горизонт Рахны — Почеп: причины и условия образования // Культуры Восточной Европы I тысячелетия. — Куйбышев, 1986. — С. 26—38. (рос.)
- О трех путях археологического поиска предков раннеисторических славян. Перспективы третьего пути // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1987. — Вып. 28. — С. 103—118. (рос.)
- Rome and the Barbarians in Central and Eastern Europe (1 st Century B.C. — 1 st Century A.D.). — Oxford, 1989. — 491 p. (англ.)
- Проблема бастарнов и этнического определения поянешти-лукашевской и зарубинецкой культур. // Скифы. Сарматы. Славяне. Русь. Петербургский археологический вестник. — СПб., 1993. — № 6. — С. 89—95. (рос.)
- На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н. э. — I в. н. э. в Восточной и Центральной Европе. — СПб., 1994. — 323 с. (рос.)
- Готский путь (Готы, Рим и Черняховская культура). — СПб., 2005. — 592 с. (рос.)
- Петербургский апокриф: Послание от Марка. — СПб., Кишинев, 2011. — 588 с. (рос.)
- ↑ Пам'яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — Вип. 4. — С. 112—113. (рос.)
- Ушел из жизни талантливый археолог Марк Борисович Щукин :: SpbLand [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Персональная информация [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Российская археология :: EVXpress (рос.)
- Тихонов И. Л., Щукин Марк Борисович // Биографика СПбГУ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
