Якуб Колас — Вікіпедія

Якуб Колас
біл. Якуб Колас
Jakub Kołas
Якуб Колас
Ім'я при народженніМіцкевич Костянтин Михайлович
ПсевдонімЯкуб Колас, Тарас Гушча, Карусь Лапаць, К. Адзінокі, К. Альбуцкі, Андрэй «сацыяліст», Тамаш Булава, Ганна Груд, Мікалаевец і Лесавік
Народився3 листопада 1882(1882-11-03)
Акінчиціd, Мінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія[1]
Помер13 серпня 1956(1956-08-13) (73 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР[2][1]
ПохованняВійськовий цвинтар в Мінськуd
ГромадянствоРосійська імперія, БНР, СССР
Діяльністьпоет
Alma materNyasvizh professor seminaryd і Олександрівське військове училище
ЗакладMinsk Belarusian Pedagogical Colleged, Білоруський державний університет, Наша нива, Інститут білоруської культури і Національна академія наук Білорусі
Мова творівбілоруська
Роки активності19061956
ЧленствоСП СРСР, Q109854214?, All-Byelorussian Central Executive Committeed і Спілка білоруських письменників
ПартіяБілоруська соціалістична громада і КПРС
Конфесіяправослав'я і атеїзм
БатькоМихась Казимир Міцкевичd
МатиМіцкевич Ганна Юріївна
Брати, сестриМихась Михайлович Міцкевичd
У шлюбі зMaria Dzmitrieuna Kamenskad
ДітиDanila Mitskevichd і Michas Mitskevichd
НагородиОрден Леніна
Орден Червоного Прапора
Сталінська премія

CMNS: Якуб Колас у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Я́куб Ко́лас (ім'я за паспортом — Кость Міцкевич; 22 жовтня (3 листопада) 1882(18821103) — 13 серпня 1956) — білоруський поет, мовознавець, філолог. Небіж білоруського політика та історика Язепа Льосіка.

Народний поет Білорусі (1926), академік АН Білорусі (з 1928), член Союзу письменників СРСР (1934), заслужений діяч науки (1944), депутат Верховної Ради БРСР (1938—1956) і депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань(1946—1956), голова Білоруського республіканського комітету захисту миру.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 листопада 1882 року у селі Акінчиці у родині лісника.

Закінчив учительську семінарію у місті Несвіжі.

У юному віці почав писати вірші, свій перший вірш опублікував під псевдонімом Якуб Колас у першій білоруській газеті "Наша доля", що видавалася у Вільнюсі. На той час поету сповнилось двадцять чотири роки.

Першу книжку поезій Коласа "Песні жальбы" було видано 1910 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороди від комуністичного режиму: Сталінська премія (1946, 1949), п'ять орденів Леніна, орден Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, а також медалі радянської доби.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У Білорусі діє меморіальний для літератури музей Якуба Коласа, його образ втілений в пам'ятниках; ім'я Якуба Коласа в різний час було присвоєне вулицям, площам (зокрема одна з центральних площ Мінська), організаціям (наприклад, Національний державний гуманітарний ліцей і його філіали) тощо.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Песни неволи (1908)
  • Песьні-жальбы (1910)
  • Новая зямля (1923)
  • Сымон-музыка (1925)
  • Рыбакова хата (1947)
  • На перепутье (1954)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]